Як мила казка про Вінні-Пуха зруйнувала відносини батька і сина

В дитинстві багато хто з нас читали про пригоди ведмедика Вінні-Пуха та його друзів - книжку, яка зробила письменника Алана Мілна знаменитим по всьому світу. Однак мало хто знає, що за улюбленою багатьма історією і мультфільмами студії Disney стоїть сумна історія реального маленького хлопчика з плюшевим ведмедиком - Крістофера Робіна.

Почитайте, як добра і світла казка змінила життя хлопчика і вплинула на стосунки батька і сина.

Алан Мілн народився в заможній родині, але з дитинства перебував у тіні своїх братів і, прагнучи довести, що він нічим не гірший, у віці 24 років став асистентом редактора журналу. Незабаром після цього призначення Мілн познайомився зі своєю майбутньою дружиною Дороті де Селінкур, що походила з аристократичного французького роду. Дівчина славилася своєю розпещеністю і поганим характером, що не зупинило Алана від пропозиції руки і серця, яку майбутня місіс Мілн з радістю прийняла.

Шлюб Алана і Дороті був не особливо щасливим, жінка ніколи не приховувала, що вийшла заміж за Алана з розрахунку. Однак пара все ж мріяла про доньку і навіть придумала їй ім'я - Розмарі. Коли ж в 1920 році народився Крістофер, вони навіть не намагалися приховати свого розчарування. Крістофера виховували як дівчинку: відростили йому довге волосся і одягали в сукні. Крім того, батьки майже замінили сина маленькою дівчинкою Енн, яка жила по сусідству, і ставилися до неї як до власної дочки. Незважаючи на такий фаворитизм, сам Крістофер дуже тепло ставився до Енн і діти були хорошими друзями.

За кілька років до написання «Вінні-Пуха» Мілн-старший пройшов Першу світову війну, після якої страждав від важкої форми посттравматичного стресового розладу. У перші роки батько в житті сина з'являвся рідко: він постійно знаходився на роботі або взагалі в іншому місті.

Відносини між сином і батьком не складалися - Алан просто не знав, чим зайнятися з хлопчиком. Крістофера Робіна виховувала няня, що жила в будинку подружжя Мілнів. Для хлопчика вона була ближчою людиною, ніж його справжні батьки. За перші 8 років життя Крістофер ніколи не розлучався з нянею більше ніж на кілька годин. Ставши старшим, хлопчик хотів частіше бувати з батьками, але Алан і Дороті самі проводили вільний час порізно, і Крістофер був змушений підлаштовуватися під них.

Ідея Вінні-Пуха з'явилася у Мілна-старшого після розмови з дружиною. Дороті розповідала Алану історії про те, як їх син грався зі своїм ведмежам, і ці історії підігріли фантазію автора. Крістофер Робін в книзі про Вінні-Пуха, за словами реального Крістофера, був «сином мрії» його батька. Мілну-старшому було незатишно з дітьми, тому він створив уявну дитину, яка зайняла в його житті місце справжньої.

Прообразом Крістофера Робіна став син письменника, а у ведмедика прототипів було цілих 2: улюблений плюшевий ведмедик Крістофера, якого він на свій перший день народження отримав від батька в подарунок, і ведмедиця Вінніпег, що жила в Лондонському зоопарку, де також жив лебідь, що подобався хлопчикові, по на ім'я Пух. Порося і безхвостий віслюк, кенгуру з плюшевим дитинчам в сумці і тигр теж були іграшками Крістофера.


Оригінальні м'які іграшки Крістофера Робіна. Крихітку Ру хлопчик загубив в дитинстві, а Сова і Кролик були придумані Милном-старшим.

Щоб трохи підзаробити, в 1926 році Мілн потай відправив рукопис до видавництва, нічого особливо не чекаючи. Однак відразу ж після публікації письменник став знаменитим: журналісти шикувалися в черги, щоб взяти інтерв'ю, читачі приїжджали в заміський будинок Мілнів, щоб подивитися на Крістофера Робіна і його знаменитого ведмедика.



Ілюстрації до роману намалював англійський художник Ернест Шепард, який працював з Милном в редакції журналу. Вони отримали чудові відгуки, проте в останні роки життя Шепард був схильний відгукуватися про Вінні-Пуха як про «безглуздого старого ведмедя» і обурювався тим, що його ім'я асоціюється у всіх з дитячою книгою. Художника ображало, що «Вінні-Пух» затьмарив всі інші його роботи.

Дороті ж висловлювала презирство до казки. Саме тому Мілн почав соромитися вигаданої ним історії. Мати практично не звертала на Крістофера Робіна уваги, батько був пригнічений і занурений в себе, тому зображати щасливого хлопчика з казки для дитини було справжньою мукою.



«Вінні-Пух» миттєво став популярним. Коли Крістоферу Робіну виповнилося 7 років, книжка, в якій він був головним героєм, з'явилася майже у кожної дитини в Англії. За популярністю хлопчик набагато обійшов творця самої казки - свого батька. Крістофер став центром рекламної кампанії книги. Він позував для фотографій зі своїм батьком і плюшевим ведмедиком, брав участь у постановці, основаній на книзі, і навіть записав аудіоверсію роману.

У міру того як хлопчик ставав старшим, Крістофер і його батько стали відчувати дискомфорт від того, що відбувається. Вигаданий хлопчик став куди більш відомим, ніж реальний, і це впливало на життя Крістофера. У 9 років він вступив до школи-інтернату та дізнався, наскільки важко бути знаменитим: однокласники Крістофера знущалися над ним і били, варто було хлопчикові з'явитися в класі. Дійшло до того, що у віці 13 років сором'язливий хлопчик почав брати уроки боксу, щоб зуміти себе захистити.

Сам Крістофер так відгукувався про шкільний період: «Тоді почалися мої складні стосунки з моїм вигаданим тезкою - і любов, і ненависть. Вони тривають донині. Вдома я все ще любив Крістофера Робіна, я пишався тим, що ділю з ним одне ім'я і на мені слід його слави. Але в школі я почав ненавидіти його, і чим старшим я ставав, тим сильнішою робилася ця ненависть. Чи знав про це мій батько? Не знаю".



Книги ніколи не втрачали своєї популярності. А Крістофер відчував, що батько експлуатував вигадане дитинство, якого у хлопчика ніколи не було, а натомість не залишив нічого, крім слави придуманого персонажа з книжки. Він не раз підкреслював: «Деякі люди добре ладять з дітьми. Деякі - ні. Це дар. Він або є, або немає. У мого батька його не було».

Відносини батька і сина стали трохи налагоджуватися, коли Дороті покинула сім'ю заради американського співака. За цей час Алан зблизився з вдовою свого брата, Мод, і її 4 дітьми. Велика родина жила разом, поки Дороті не повернулася. Алан кинув все, щоб знову бути з нею, а хлопчик залишився з Мод.



У 1938 році Крістофер Робін поступив в Кембридж, а пізніше, коли почалася Друга світова війна, він пішов на фронт добровольцем, але не пройшов медичну комісію. Тоді його батько, використовуючи свій вплив, домігся, щоб Крістофера зарахували інженером. Коли юнак залишав будинок батьків, він не взяв з собою плюшевого ведмедя, залишивши його своєму батькові. Мілн-старший передав ведмедика своєму видавцеві Е. П. Даттону. Повернувшись з фронту, Крістофер Робін закінчив навчання, але не знайшов свого місця в житті.

Хлопець в розпачі писав, що у нього «є ім'я, але немає ролі в житті». Це змінилося в 1948 році, коли Крістофер зустрів свою майбутню дружину Леслі. Дівчина була кузиною Крістофера, і його батьки не схвалювали цей союз. Алана дуже турбував той факт, що син одружується на кровній родичці, але лють його матері була ще сильнішою. Вона не розмовляла зі своїм братом, що доводився Леслі батьком, останні 30 років.

Пару несхвалення батьків Крістофера не зупинило - вони переїхали в Дартмут і відкрили власний книжковий магазин. Однак навіть там незнайомі люди приводили своїх дітей, щоб ті потиснули руку справжньому Крістоферу Робіну. Юнак хотів стати, як і його батько, письменником, але усвідомлював, що його завжди будуть порівнювати з Аланом. Крім того, Леслі теж не подобався «Вінні-Пух», що остаточно загасило будь-які теплі почуття, які могли залишитися у Крістофера до однойменного персонажу.



40 років по тому Даттон дав Крістоферу шанс повернути свого старого ведмедя, але той відмовився. Він попросив Даттона пожертвувати ведмедика в Нью-Йоркську публічну бібліотеку, написавши йому наступне: «Мені хотілося б, щоб у мене було те, що мені подобається зараз, а не те, що мені подобалося багато років тому».

У 1956 році Алан Мілн помер. Він заповів своєму синові величезні статки. Крістофер Робін спочатку відмовився вступати в спадок, оскільки вже давно жив далеко від батьків, не підтримуючи з ними зв'язок. Однак він і його дружина пізніше погодилися взяти гроші, оскільки подружжю потрібні були кошти для утримання їхньої дочки, народженої з ДЦП.

Коли помер Алан, Дороті повністю розірвала всі відносини з сином. Вона пережила свого чоловіка на 15 років, і за весь цей час погодилася побачитися з Крістофером лише один раз. Крістофер Робін помер у віці 75 років. Ті, хто знав його особисто, підкреслювали, що до 60 років він набагато спокійніше говорив про Вінні-Пуха і про батька, хоча в своїй автобіографії часто згадував: «Були 2 речі, які затьмарили моє життя і від яких я повинен був рятуватися: слава мого батька і "Крістофер Робін"».

---

© за матеріалами