Чому жінка отримує лінивця з животиком і в старих штанях

Колись давно я потоваришувала з однією літньою жінкою. Поліні Андріївні було п'ятдесят п'ять років, і вранці і вечорами вона вигулювала у парку неподалік від нашого гуртожитку свого собаку, маленького безпородного песика. Поліна була самотня, діти жили десь далеко, тому вона із задоволенням балакала зі мною, якщо бачила мене десь на лавці. Тоді до неї залицявсяв такий же самотній літній собачник, і я поцікавилася, чому двоє пристойних інтелігентних людей ніяк не зважаться зійтися.

І Поліна Андріївна сказала тоді одну річ, справжній зміст якої дійшов до мене набагато пізніше. Виявляється, вона давно думала про це, та й до нього дійсно відноситься тепло, але... Їй п'ятдесят п'ять років, і зійтися в такому віці для неї — це означає просто-напросто додати собі турбот.

Тоді нашу розмову перебив випадковий перехожий, а я потім так і не знайшла можливості запитати, що вона мала на увазі. А тепер зрозуміла.

Ось, скажімо, про що думає середньостатистична дівчинка років так до двадцяти п'яти?

Це просто. Дівчинка не хоче бути одна. Вона хоче мати коханого чоловіка, в ідеалі — сходити з цим чоловіком в загс, народити йому дитину, а краще двох і жити довго щасливою і дружною родиною.

Про що думає середньостатистичний хлопчисько? Хлопчаки — це вітер. Ні, їм, напевно, теж хочеться мати дівчину, але краще — кілька, а вже про те, щоб сходити в загс так завести дитину, про це, здебільшого, мови не йде.

Але проходить сім років. І все змінюється. До хлопчаків раптом приходить розуміння того, що дівчата, які чергуються з калейдоскопічною частотою, це, звичайно, цікаво, але... вимагають занадто великих витрат — і навіть не стільки матеріальних, скільки моральних. Це ж треба встати і когось шукати. Заради чого? Заради сексу? Смішно. Це все з віком стає і складно, і ліниво.

І сидиш, чухаєш пузо, витріщаєшся на телевізор і згадуєш, хто ще там в записнику, — і всі або вже зайняті, або все це було і більше не хочеться.

І раптом доходить до вчорашніх хлопчисьок, що еротичні ігри кожен раз зі свіжою пташкою — це, звичайно, непогано, але набридло, та й цю пташку теж треба десь взяти. А ти, вже злегка побитий життям, просто хочеш більше спати, і у тебе поки ще рідко, але вже болить десь в районі спини.

Та навіть не це головне — вже хочеться, щоб хтось просто зварив тобі той самий борщ, смачний, полив його сметанкою і дивився, посміхаючись, як ти, голодний, прийшовши з морозу, сидиш і наминаєш його за обидві щоки. І щоб потім за тобою прибрали чашку і тарілку, і не довелося б їх мити. І справа навіть не в тарілках і не в борщі, а в тому, що хочеться прийти в квартиру, в якій хтось чекає. У квартиру, де твої сорочки з'являються чистими і попрасованими самі, де твоя постіль вже прибрана кимось.

І раптом приходить розуміння того, що той самий секс, за яким ти гнався, тепер регулярніший не в тебе, а у твого одруженого приятеля. Бо тобі його, цей секс, ще треба знайти, а у приятеля — так ось він, завжди під боком. І нехай його дружина не така вже ідеальна і у неї з'явилися боки і живіт, але вона просто поруч.

Я давно запримітила: вік трохи після тридцяти — це той Рубікон, після якого ще неодружені чоловіки масово хочуть одружитися. Вони раптом розуміють, що одному — не так і добре, і починають серйозно придивлятися й шукати.

І ось тут-то і виявляється, що природа здорово над усіма посміялася.

Раптом з'ясовується, що одружуватися-то особливо ні на кому.

Молоденькі пташки все більше дивляться в бік таких же молодих кавалерів, які потім, «не нагулявшись», залишать їх з дітьми. Та й на біса ти старий тридцятип'ятирічний хрін здався молодій дівчині?

Ну був би ти хоч безмірно багатий, мав би хоч джип і «бабло»...

Так ні ж, ти ходиш на роботу з дев'яти до шести з понеділка по п'ятницю, і у тебе середньостатистична зарплата. І ти розумієш: якщо заводити сім'ю, то, щоб вам прожити нормально, твоя жінка теж повинна працювати, а сам ти якщо і потягнеш, то з великими труднощами.

Ні, молоді півники, на яких дивляться молоді курочки, так само бідні, як і ти, але у них, у цих півників, є головний і незаперечний плюс: вони молоді. А ти вже не дуже.

І ти починаєш приглядатися до тим дам, що вже постарші. Вони теж хороші і відстоялися, як вино, і явно знають, як варити той самий борщ.

І ось тут і чекає головна засада. Вони, жінки постарше, вже занадто «просунуті», щоб просто бути з тобою. Просто тому, що ти — це ти.

Вони вже наїлися цього життя, вони вже порозводились з першого разу і тягнуть своїх дітей, і головне — вони дуже добре розуміють, що сім'я — це не тільки легкість буття, але і сорочки, і шкарпетки, і пил на підвіконні і що чоловік поруч — це ще одна турбота.

А турбот, крім чоловіка, у жінки вистачає і так. Особливо якщо діти.

І вони вже не дивляться на те, який ти гарний і балагур, вони дивляться, що ти можеш дати взамін за турботу про себе і за той самий борщ.

А ти ж нічого, якщо подумати, не можеш дати.

Зарплату? Не сміши. Ти — середньостатистичний, вона — теж, а тому заробляє не менше від тебе, а тому від цього союзу виграєш тільки ти. Себе вона і без тебе забезпечить, тільки тепер у неї додасться домашніх турбот, тому що історично так вийшло: робота по дому — вона завжди жіноча.

Секс? Цікаво. Тільки вона сексуально розцвіла, і їй треба і треба, а ти згасаєш потихеньку, і тепер тобі — раз в тиждень — цілком достатньо для того, щоб відчувати себе безтурботно.

Ти, що називається, «з руками»? А скільки в тій квартирі потрібно рук? Либонь, не дім у селі. Та й чи правда, що «золоті руки»? Чи тебе треба просити з десять разів, поки ти заб'єш той самий горезвісний цвях?

Вона отримає, найімовірніше, лінивця з животиком і в старих штанях.

От і виходить, якщо подумати добре, що ти, одружившись, отримаєш борщі, сорочки і турботу про себе, а вона — зайву роботу в домі і, за великим рахунком, ще одну дитину. Тільки дорослу.

І вона це прекрасно розуміє. І тому придивляється до тебе набагато більше, ніж ти до неї.

Так, людина — істота парна. І всі ми хоч десь, в душі, але боїмося бути самотніми. І жінки теж бояться. Але часто тверезий погляд на потенційного «чоловіка поруч» переважує цей страх. І, крім того, у жінки, найчастіше в цьому віці, є діти. І вони з нею. А у чоловіка — що?

І саме чоловікам у віці «за» сім'я потрібна, як ніщо інше. І саме чоловіки від самотності найчастіше починають опускатися. Все стає якимось не особливо потрібним, та й просто не має особливого сенсу. Домагатися чогось - навіщо? Заради кого чи чого?

Та й особливо доглядати за собою вже стає якось ні до чого.

Поставте поруч десять середньостатистичних жінок без чоловіків у віці близько сорока і десять таких же середньостатистичних чоловіків без жінок — і все зрозумієте самі.

Просто так було і так завжди буде: чоловіка робить жінка.

І не просто робить — саме жінки в підсумку доглядають за чоловіками, і саме вони, жінки, найчастіше утримують чоловіків «на плаву».

А тому, мужики, прямо зараз відірвіть сідниці від диванів і йдіть поцілуйте своїх дружин.

Автор — Катерина Сергіївна

---

© за матеріалами