Великий австралійський паркан (фото)

Австралія - ​​країна парканів. Парканами тут обгороджено все, що тільки можна. Кожне поле, кожен шматок землі, цілі ліси, озера і береги річок. Ні підійти, ні під'їхати.

Але це все дурниці. В Австралії побудовано кілька найбільших парканів в світі. Один довжиною... 3253 кілометри, другий - 5320 км! Знаєте, навіщо вони? Перший перегороджує континент навпіл з півночі на південь, захищаючи Західну Австралію від... кроликів. Другий - південно-східну від собак дінго. А взагалі, якщо заглибитися в причини та історію будівлі цих парканів, дивуєшся наскільки австралійці унікальні люди. Всю цю історію з парканами сміливо можна вносити в навчальні посібники як приклад, як люди спочатку створюють собі глобальну проблему, потім героїчно її вирішують, активно експериментуючи і в підсумку... створюючи нову, ще більш глобальну проблему.



Австралія - ​​унікальна країна, яка ідеально підходить для будь-якого роду глобальних експериментів. Ну а що, одна на континенті, далеко від усього іншого світу, з цілим набором унікальних особливостей - природних, біосферних, кліматичних. Ось вони і експериментують. Правда, іноді з дуже сумними наслідками. Ну ось дивіться. Спочатку вони мало не знищили всю свою унікальну сумчасту фауну за допомогою капловухих любителів бігати, стрибати і розмножуватись - кроликів. Звичайно, складно уявити, що 24 кролика, випущених в 1869 році році колоністами на волю, через 100 років приведуть до популяції в 600 мільйонів особин!!! 600 мільйонів! Кроликів. Які в певний момент зжерли весь південь Австралії, перетворивши кращі пасовища в справжнісінькі пустелі. Зрозуміло, що через 50 років після того, як перших капловухих випустили на волю, місцеві жителі в паніці вирішували, що з цією бідою робити. І вирішили... відгородитися від кроликів парканом!

Передбачалося, що невисоку дротяно-сітчасту огорожу, натягнуту між дерев'яними стовпчиками, кролики подолати не зможуть. А щоб вони, скажімо, не стали під нього копати, огородження повинно було бути патрульованим: побачив патрульний нірку - обрушив, закопав, залив. Побачив кролика - пальнув по ньому дуплетом. Так австралійці хотіли хоча б на заході країни уберегти і місцеву фауну, і свої поля від кролячої небезпеки. Паркан будувало 400 людей з 1901 по 1907 рік. За цей час протягнули три лінії загальною довжиною 3253 кілометра! Головна лінія простяглася через увесь континент.



Але ви думаєте, з будівництвом паркану проблеми закінчилися, кролики виздихали без нових пасовищ і фермери змогли зітхнути спокійно? А ні!

По-перше, кролики почали думати, як долати паркан. Вони навчилися рити нори і пролазити під ним, а також вишукувати проломи і дірки в сітці. Довелося паркан патрулювати. Створили навіть цілу патрульну службу, яка 365 днів в році патрулювала паркан, ремонтуючи його, закопуючи підкопи і відстрілюючи всіх кроликів, які потрапляли в поле видимості.

Щоб патрулювати було зручніше, уздовж всієї огорожі проклали ґрунтову дорогу. Нести тяжку протикроликову службу людям допомагали верблюди - запряжені верблюдами двоколки цілодобово роз'їжджали уздовж нескінченного паркану.

Верблюдів теж завезли. Але Австралії явно не щастить з завезеними тваринами. З розвитком техніки патрулювати паркан стали на автомобілях. А з верблюдами не придумали нічого іншого, як... випустити їх на волю.

Забули історію з кроликами!

Тепер до проблеми гігантського кролячого стада, від якого потрібно оборонятися додалося гігантське верблюже стадо!

Звичайно, верблюди розмножуються не так стрімко, як вухастики, але все одно вони виявилися новою біологічною бомбою з відтягнутим терміном дії.



Через відсутність природних ворогів до нашого часу верблюди розплодилися так, що сьогодні в австралійській пустелі іноді збирається по двісті особин коло одного колодязя. Там, де проходить таке стадо, не виживає ніщо і ніхто - навіть кролики. В результаті зараз австралійці відстрілюють верблюдів з вертольотів, а паркан доводиться лагодити ще більш інтенсивно, адже верблюди більші і важчі за кроликів, тому легко прориваються через проломи. Але історія з кроликами на цьому не закінчується, це я просто відволікся.

Паркан ніяк не заважає кроликам плодитися й далі і до середини минулого століття їхня популяція почала наближатися до 1 мільярду особин. Потрібно було терміново щось робити.

Ви не повірите, але проти них навіть застосовували біологічну зброю: кролики були штучно заражені вірусом міксоми. Це призвело до серйозного скорочення кролячої популяції з 600 до 100 мільйонів. Але досить швидко у кроликів виробилася генетична опірність до цього вірусу, і вже до 1991 року чисельність популяції відновилася до 200-300 мільйонів.

Загалом, на сьогодні протистояння людей і кроликів триває.

До речі, на фото можна побачити побічні ефекти протикролячого і противерблюдного паркану - численні трупи інших тварин, які не можуть мігрувати через паркан і, впершись в нього, змушені десятки кілометрів переміщатися в пошуках виходу, збиваючись в купи, травмуючись і гинучи на дикій спеці без води.



Загалом, вже більше 100 років існує цей гігантський паркан, його посилено патрулюють і понині, пересівши з верблюдів на позашляховики і квадроцикли. Щорічні витрати на нього оцінюються в суму близько 10 мільйонів австралійських доларів.



Але є в Австралії ще один гігантський паркан - протидінговий. 5320 кілометрів. Він розташований на південному сході Австралії.

Дінго завезли на континент набагато раніше кроликів, вони встигли здичавіти і полюбити баранину. В епоху розвитку фермерства дикі собаки дінго стали справжнім бичем австралійських фермерів, вирізаючи часом цілі овечі отари.

Тому від них теж обгородилися парканом, його теж активно патрулюють і відстрілюють всіх собак, що наближаються до паркану...

Автор: Сергій Анашкевич

---

© за матеріалами