Метеорологія, географія та гумові каченята

21 січня 1992 року вантажне судно, яке перевозило 30000 гумових каченят з Гонконгу в Такому (США), потрапило в ураган, внаслідок чого каченята вирушили у вільне плавання. Через три місяці перші 20000 досягли берегів Індонезії, Австралії та Південної Америки. Решта десять тисяч гумових птахів, через рік пройшли повз Аляску і ще через три роки потрапили у Тихий Океан, в Японію.



Однак історія на цьому не закінчується, деякі з качок-першопрохідців пройшли Берингову протоку і вмерзли в антарктичний лід, де продовжували рухатися зі швидкістю близько милі на день. У 2000 році вони з'являються в північній Атлантиці. Лід тане і качки продовжують свій вояж, щоб в результаті повернутися в Північну Америку з боку Атлантичного Океану аж в 2003 році!

Ще через п'ять років останні із загублених іграшок були знайдені у Великобританії і удостоїлися публікації в місцевому географічному журналі.



Цей казус привернув велику увагу міжнародного метеорологічного та географічного співтовариств, оскільки дозволив наочно вивчити особливості руху океанських течій. Крім того качки змішалися з різними купами сміття і відрізнялися за кольором.



В даний час качки-мореплавці є предметом пошуку колекціонерів. У 2011 році вийшла книга, в якій було підраховано що вдалося простежити долю в підсумку 28800 птахів.

---

© знайдено в мережі