Психологічні ефекти, появою яких ми зобов'язані знаменитостям

Зовсім не обов'язково витрачати найкращі роки життя на довгі виснажливі дослідження, досліди і підтвердження гіпотез. Іноді достатньо просто щось зробити, маючи при цьому відоме ім'я.




Це досить незвичайне явище в психології називається помилковою колективною пам'яттю. Вперше про нього заговорили в 2013 році, саме після відходу з життя лідера ПАР. Люди почали обговорювати брехливі ЗМІ, оскільки, мовляв, всі чудово знають, що Мандела помер в ув'язненні ще в 80-х роках минулого століття. І по телевізору тоді навіть йшла трансляція церемонії похорону. В реальності політик вийшов з в'язниці в 1990 році і прожив після цього ще більше 20 років.

Чим же обумовлений такий дивний ефект? У вчених поки немає єдиної думки з цього приводу. Автор самого визначення - Фіона Брум вважає, що витоки явища криються в можливості переміщення між світами. Конспірології наполягають на віртуозному маніпулюванні колективною свідомістю. Вчені більш стримані в припущеннях і відзначають, що найбільш вірогідною і реальною причиною виступає конфабуляція - різновид розладу, вираженого помилковими спогадами або заміщеннями прогалин іншою інформацією, яка мала місце в інший час або взагалі фейкова і не має відношення до дійсності.





Ще один незвичайний соціальний феномен отримав назву на честь американської співачки. Яка і стала його першою жертвою. Близько 20 років тому Кеннет Адельман зробив фото будинку зірки і розмістив їх в Мережі. Стрейзанд була обурена настільки безцеремонним втручанням в своє приватне життя і звернулася до суду з позовом, вимагаючи стягнути з фотографа 50 млн доларів. Однак судом було прийняте несподіване рішення - виплатити Адельману 154 тис. доларів для покриття витрат на адвокатів. Потім почалося найцікавіше: якщо до публікації знімків будинок Барбри був нікому не цікавий, то після судових розглядів знімки скачали більше 400 тис. разів. Тобто залучення уваги до небажаної інформації стало причиною загострення до неї інтересу.

З ефектом Стрейзанд пізніше стикалися й інші знаменитості. Наприклад, Бейонсе, яка вимагала видалити з Мережі невідретушовані фотографії з концерту на Суперкубку. Користувачі моментально кинулися викачувати фото. Аналогічний випадок стався з солістом Guns N 'Roses Акселем Роузом. Він зажадав від Google прибрати фотографії, на яких помітна його прибавка у вазі. Більшість дослідників сходяться на думці, що причини феномена криються у природженому прагненні до пошуку забороненої, а, значить, важливої ​​інформації.





Так званий король шахраїв - американський шоумен Фінеас Барнум став відомим завдяки своїм численним містифікацій. Які і перетворили його в одну з найпомітніших фігур шоу-бізнесу позаминулого століття. Барнум заробляв гроші на психологічних хитрощах, банально обманюючи людей. Тому цілком логічно, що ефект, який зумовлює віру в гороскопи і персональні описи особистісних характеристик, отримав назву на честь великого містифікатора. Спостережуваний в наші дні сплеск інтересу до різного роду гороскопів, прогнозів і ворожіння в черговий раз підкреслює існування і дію ефекту Барнума.

Для його доказу багато видатних вчених проводили численні експерименти. Так, психолог Бертрам Форер в 1948 році роздав своїм учням нібито точні характеристики особистості кожного з них. Студенти не знали, що насправді отримали злегка підправлений варіант стандартного і модного в ту пору гороскопу. Текст містив розхожі загальні фрази типу «дисципліна і впевненість», «схильність до невпевненості», «прихований потенціал», «стабільність як одна з ключових рис особистості». У підсумку психолог попросив студентів оцінити кожну з їх характеристик за шкалою від 0 до 5. Результати були дивовижними: середній бал склав 4,26.





Про ефект заговорили після того, як каліфорнійські вчені опублікували в журналі результати цікавого дослідження. Групу піддослідних - 36 студентів розділили на три підгрупи. Перша 10 хвилин слухала сонати Моцарта, друга - релакс для зниження тиску, а третя перебувала в повній тиші. Після цього студенти пройшли тест на IQ. І загалом, за його результатами учасники першої підгрупи продемонстрували показники на 8-9 пунктів вище, ніж другої і третьої. Але при цьому ефект тривав не більше чверті години. Повторне тестування вже не продемонструвало такої суттєвої різниці.

Що цікаво, твори великого австрійського композитора роблять помітний вплив не тільки на людей: аналогічний дослід проводили і зі щурами, змушуючи тварин слухати музику Моцарта по 12 годин поспіль. В результаті подальших випробувань вони майже на третину швидше проходили лабіринт в порівнянні зі своїми родичами, допускаючи при цьому значно менше помилок. Вічна музика надавала дію на всю кору головного мозку. У 90-х цей ефект настільки розбурхав громадськість, що продажі записів виросли в рази. Згодом він неодноразово піддавався сумніву і визнавався ненауковим, але багато людей вірять в нього досі.





Бенджамін Франклін володів не просто помітними, а видатними психологічними талантами. Тому немає нічого дивного в тому, що саме на його честь було названо ефект, що дозволяє прихилити до себе будь-яку, навіть спочатку негативно налаштовану людину. Одним з важливих життєвих постулатів, що дозволяють викликати прихильність до себе людей, Франклін вважав вислів: «Той, хто одного разу зробив вам добро, охочіше знову допоможе вам, ніж той, кому ви самі допомогли».





Часом людям простіше повірити в божевілля того, хто говорить, ніж визнати, що людина сказала чисту правду. На власному досвіді це відчула дружина генерального прокурора США. Жінка працювала в адміністрації президента Ніксона. Одного разу їй в руки потрапили документи, що компрометують уряд практично в повному складі. Марта виступила із заявою і повідомила, що адміністрація діючого президента організувала незаконне прослуховування суперників, щоб лідирувати в передвиборній гонці. Хоробрість і щирість жінки не оцінили: крім того, що Мітчелл намагалися залякувати, переслідувати і викрадати, її ще й помістили на примусове лікування в психіатричну лікарню. Після Уотергейтського скандалу громадськості стало зрозуміло, що жінка говорила чисту правду.

Чому ж її заява була сприйнята як брехня? Чимало часу дослідженню цього питання присвятив психолог Брендан Мехер, який працював з ув'язненими. Він зазначив, що багато психологів несвідомо пропускають повз вуха ті факти з повідомлень їх пацієнтів, які свідомо вважають малоймовірними - інформацію про переслідування, змови, подружні зради. Однак саме такого роду ментальні блоки часто перешкоджають постановці вірних діагнозів.

---

© знайдено в мережі