Джордж Перрот - грабіжник, який став парою черевиків (фото)

Життя, можливо, тим і прекрасне, що ніколи не знаєш, що чекає на тебе завтра. І складно сказати, як би повівся один з найжахливіших злочинців XIX століття, якби знав, чим закінчаться його пригоди. Адже коли він нападав на потяги і диліжанси йому і в голову не могло прийти, що він перетворитися на черевики. Причому, в прямому сенсі цього слова.

Джордж Перротт, відомий як Джордж Великий Ніс, був грабіжником і викрадачем худоби на американському Дикому Заході в кінці XIX століття. А ще він грабував зі своєю бандою поїзди і диліжанси. У той час всі операції здійснювалися за допомогою готівки, і в диліжансах часто перевозили солідні суми.

Одного разу ще в 1878 році, банда Великого Носа вирішила спробувати удачі з поїздом Юніон Пасифік, який віз гроші для зарплати своїх співробітників. Вони знайшли відокремлену ділянку шляху біля річки Медісін Боу в штаті Вайомінг, витягли в цьому місці костиль з рейок і сховалися в кущах, чекаючи поїзда. Але пильний працівник залізниці помітив це, відремонтував пошкодження і попередив шерифа.



Джордж Великий Ніс і його люди, коли побачили, що поїзд спокійно проїхав через їхню «пастку», пішли в каньйон Реттлснейк біля містечка Елк-Маунтін. За ними навздогін подалися два співробітники правоохоронних органів - заступник шерифа Роберт Уіддоуфілд і детектив Union Pacific Тип Вінсент. Коли офіцери прибули в каньйон Реттлснейк, вони побачили попіл багаття, який був недавно поспішно затоптаний. Коли Уіддоуфілд нагнувся, щоб доторкнутися до попелу, перевірити чи теплий він ще (щоб зрозуміти, як давно пішли втікачі), він відразу ж був убитий пострілом з кущів. Вінсент повернувся і спробував бігти, але його також застрелили.

Union Pacific Railroad негайно запропонував нагороду в $ 10 000 (що було величезними грошима на той час) за голову Джорджа Великого Носа. Пізніше ця нагорода була збільшена в два рази до $ 20 000. Але ще два роки Джорж і його люди гуляли на свободі, поки Великий Ніс не напився в барі і не почав хвалитися вбивствами в Елк-Маунтін. Його заарештували і відвезли в Роулінс, де суд визнав Джорджа винним і засудив до повішення.



За десять днів до призначеної страти, 22 березня 1881 року, Джордж Перрот спробував втекти. Використовуючи кишеньковий ніж, він спиляв заклепки на ножних кайданах, після чого розбив голову тюремникові Роберт Ренкіну. Незважаючи на пробитий череп, Ренкіну вдалося покликати свою дружину Розу, яка схопила пістолет чоловіка і змусила Джорджа Перрота під дулом повернутися назад в камеру.

Коли новина про спробу втечі поширилася по всьому місту, розгніваний натовп увірвалася в тюрму, витяг Джорджа Перрота на вулицю і повісив його на найближчому телеграфному стовпі.

Оскільки у Перрота не було родини, тіло мертвого злочинця дісталося лікарям Томасу Магі та Джону Юджину Осборну, які хотіли вивчити мозок злочинця і виявити, звідки ж береться схильність до злочинів. Лікарі трепанували череп Перрота і досліджували його мозок, але не виявили ніяких помітних відмінностей між мозком злочинця і мозком «нормальної» людини.

З цього моменту, експерименти Джона Осборна стали вельми дивними. Він виліпив посмертну маску обличчя Джорджа з гіпсу, а потім зняв шкіру зі стегон і грудей мерця, і відправив її в шкіряну майстерню в Денвері із замовленням зробити з неї пару взуття і медичну сумку. Коли доктор Осборн отримав взуття, він був розчарований тим, що на носках черевиків не було сосків, як він замовляв (нагадаємо, що половина шкіри була знята з грудей), але все одно почав носити її.



Інша частина розчленованого тіла Джорджа зберігалася в діжці з-під віскі, в сольовому розчині, і Осборн продовжував свої химерні експерименти протягом року. Зрештою, бочка віскі з шматками Великого Носа була похована на задньому дворі офісу доктора Магі.

Що цікаво, після цього доктор Осборн вирішив податися в політику, і йому вдалося стати першим губернатором-демократом Вайомінгу, а потім помічником державного секретаря при президенті Вільсоні. Під час свого інавгураційного балу в якості губернатора в 1893 році Осборн (принаймні, так стверджують чутки) був якраз в тих горезвісних черевиках.



Спиляну верхню частину черепа презентували 15-річній помічниці доктора Осборна, Ліліан Хіт, яка згодом стала першою жінкою-лікарем в штаті Вайомінг. Протягом багатьох років, вона використовувала цю верхню частину черепа в якості попільнички, а потім в якості підпірки під двері в своєму кабінеті.

Потім про Джорджа Великого Носа забули до 1950 року, коли будівельники відкопали бочку від віскі, заповнену кістками, під час риття котловану для фундаменту нового будинку. Усередині бочки був череп зі спиляною верхньою частиною, пляшка з незрозумілим рослинним змістом і пара взуття.



Місцеві органи влади прекрасно знали, кому належать останки, але вирішили переконатися в своїй правоті. Хтось згадав про попільничку доктора Лілліан Хіт, якій на той час було вже більше 80 років, і зв'язався з нею. Верхівку черепа, яка збереглася у доктора, привезли в поліцію і виявилося, що вона ідеально підходить до черепа, знайденого в діжці. А десятиліттям пізніше, проведене тестування ДНК знову підтвердило результати.



Сьогодні взуття зі шкіри Джорджа Великого Носа, разом з його нижньою частиною черепа і посмертною маскою можна побачити в музеї графства Карбон в Роулінса, штат Вайомінг. Верхівка черепа знаходиться в музеї Юніон Пасифік в Омасі, штат Небраска. А медичну сумку зі шкіри так і не знайшли.

---

© знайдено в мережі