Білошкірі жителі півночі Африки: нащадки атлантів, що живуть досі (фото)

Коли в XIV столітті низькорослі смагляві чорняві мешканці Середземномор'я досягли на своїх кораблях Канарських островів, на березі їх зустріли блакитноокі гіганти в червоно-помаранчевих шкурах. Вони не розмовляли, а свистіли незнайомою мовою – дуже своєрідна система спілкування. Крім того, біляві остров'яни не будували ні човнів, ні кораблів і ніколи не виходили у море! Звідки неподалік Чорного континенту взялися люди з такою нехарактерною для цих місць зовнішністю та самобутньою культурою?



З того часу, ось уже близько шестисот років, існує таємниця племен, що жили на півночі Африки та біля її берегів. Гуанчі, яких багато хто вважає прямими нащадками атлантів, залишили по собі чимало таємниць. Звідки племена цих світлошкірих, худорлявих високих чоловіків та витончених гарних жінок з'явилися колись в Африці – досі не відомо. Але це сталося задовго до того, як ці землі завоювали араби. Незважаючи на завоювання та асиміляцію з темношкірими та чорнявими жителями, сьогодні на території Африки проживають все-таки можна знайти прямих нащадків світлошкірих богатирів – амазахів.



До речі, за даними ДНК-досліджень і гуанчі, і амазахи виявляються найближчими до окремих вірменських та іранських етнічних груп з важкодоступних гірських районів, які зберегли свій вихідний фенотип майже без змін.

АМАЗАХИ (Бербери)


Бербери (від грец. βάρβαροι, лат. barbari; самоназва амазах - господар, вільна, шляхетна людина) - загальна назва корінних жителів. Говорять берберзькими мовами. За релігією — зараз переважно мусульмани-суніти, але зберегли цілу низку етнічних звичаїв. Назва "бербери", дана європейцями за аналогією з варварами через незрозумілість їхньої мови.

Цікаво й те, що етнічні орнаменти багато в чому схожі на східноєвропейські. Де-не-де простежується і фольклорні збіги.


Перші згадки в історії - за півстоліття до нашої ери


Враховуючи подібність мови гуанчів з берберською, можна припустити їхнє походження від «народів моря», або гарамантів, як називали їх античні автори. Гараманти - народи арійського походження, що вторглися на Близький Схід та Північну Африку близько 3500 років тому. Їхніми прямими нащадками є марокканські амазахи.


Гараманти

Гараманти (грец. Γαράμαντες) — стародавній народ Сахари з європеоїдною зовнішністю, вперше згадуються Геродотом (близько 500 р. до н. е.) як «дуже великий народ». Судячи з археологічних даних, їхня держава виникла набагато раніше, наприкінці II тис. до н. е.



У VIII столітті до н. е. держава гарамантів вже включала весь нинішній Феззан, південні райони Триполітанії і значну частину Мармарики. Цивілізація гарамантів була дуже високорозвиненою технологічно. Геродот писав про них, як про войовничі, відчайдушні й задиристі племена, що проникали, на запряжених четвірками коней колісницях, глибоко в степові ще тоді простори північної Африки. Держава гарамантів була анексована Римом у 19 році до н. е.. після численних спроб, зроблених раніше.



До речі, попри відому версію про те, що алфавіт був створений фінікійцями, ось факт того, що перший алфавіт був іншого авторства.



Остаточно асимільовані арабами гараманти у VII столітті н. е. гараманти говорили мовою берберської групи та використовували так звану давню писемність тифінаг (інша назва «давньолівійська»).

Відстежимо генетичні гілки

Кабіли


Спадкові амазахи, КАБІЛИ (від арабського qabîlah - "плем'я") - народ групи берберів на півночі Алжиру. Говорять північною гілкою берберо-лівійських мов. Писемність з урахуванням латинської графіки. Поширені також французька та арабська мови. Робляться спроби відродження давньолівійської писемності тифінаг, що зберігся у вишивках. Її берегині — переважно жінки. Зберігся доісламський фольклор. У кавільському фольклорі є свій птах-фенікс, це сокіл, вірніше самка сокола, тобто соколиха, Tha-Nina. За своїм символізмом і значенням вона не поступається жар-птиці. Вона є символом відродження, жіночої краси та просто жіночим ім'ям.



Захисні символи, що наносяться хною, покликані оберігати жінку в найважливіші періоди життя — весілля, вагітність, потім пологи. Малюнки на обличчі, шиї, декольте — це Північна Африка, Марокко — це вже інша традиція, яка називається harquus («харкуз»). Для harquus використовується не хна, а інші барвники, чорного кольору. Малюнки у стилі harquus часто можна бачити на обличчях танцівниць трайбл-беліденс та відповідні прикраси на тілі у вигляді малюнків та татуювань доповнюють образ.


Туареги


Ассимільовані іспанцями амазахи ТУАРЕГИ (самоназва - імощаг, імошаг) - народ групи берберів у Малі, Нігері, Буркіна-Фасо, Марокко, Алжирі та Лівії. У минулому вкрай агресивний народ-загарбник.



За релігією туареги - мусульмани-суніти. Однак вони зберегли багато доісламських звичаїв, як, наприклад, матрилінійну родову організацію та ортокузенний шлюб по материнській лінії. Незважаючи на те, що сучасні туареги сповідують іслам, де дозволено багатоженство, справжній туарег одружується лише один раз у житті. Жінки користуються повагою у туарегському суспільстві. Дівчатка з раннього віку вчаться читати і писати, а чоловікові можна бути неписьменним.



Стародавні туагери були білими та складалися з каст. Раби та ковалі не мають жодного відношення до туарегів вищих каст. Вони зазвичай темношкірі, тоді як самі туареги світлошкірі і високі на зріст та худорляві. Туагери вважали життя лише іграшкою, тому не боялися його втратити або відібрати в інших, тому відрізнялися вільною вдачею. Становище жінки визначалося кількістю коханців та залицяльників. Туареги робили набіги на сусідні племена, захоплюючи людей у ​​рабство.



У ХІ ст. арабські завойовники вторглися на територію розселення туарегів у Північній Африці, знову змістивши ареал туарегів у західному напрямку. У цей період туареги зазнали ісламізації та арабізації. За іронією долі, сучасні туареги асимілювалися з чорношкірим населенням.

У Середні віки туареги були зайняті в транссахарській торгівлі, створили кілька держав, які проіснували недовго, такі як Султанат Агадес; контролювали важливі перевалочні торгові пункти, як наприклад Такедда (місто-держава на території Нігеру, в оазі на заході нагір'я Аїр, що існувало в Середні віки).



Під час колоніальної ери туареги були включені у Французьку Західну Африку. На відміну від багатьох інших народів, туареги протягом тривалого часу чинили опір новій владі (Туарегське повстання 1916-1917). Так, наприклад, колоніальна влада в колонії Нігер змогла підкорити туарегські племена лише до 1923 р. Французька колоніальна влада керувала туарегами через кланових лідерів, намагаючись використати міжкланові протиріччя.


Відомі люди амазахського походження
Зідан Зінедін, Ізабель Аджані - кабіли


Дені Бун, Самі Насері - кабіли


Тупак Шакур - туарег по батькові

---

© за матеріалами