Ви перебуваєте: Морс » Люди та життя » Вірність рідній землі: 36 років життя Марії Василенко у Чорнобилі

5|

Вірність рідній землі: 36 років життя Марії Василенко у Чорнобилі

Вірність рідній землі: 36 років життя Марії Василенко у Чорнобилі

Після катастрофи на Чорнобильській АЕС жінка залишила рідне місто, але невдовзі повернулася назад.

Історія Марії Василенко – це розповідь про неймовірну стійкість і любов до рідної землі. Після катастрофи на Чорнобильській АЕС, жінка залишила свій дім, але невдовзі повернулася, ставши однією з тих, кого називають самопоселенцями. Її життя в зоні відчуження наповнене спогадами про втрати, випробування та боротьбу. Незважаючи на самотність і відсутність сучасних зручностей, Марія відчула себе справжньою господинею цього забутого світу. Її історія – це не просто оповідь про виживання, а яскравий приклад людської відваги та непохитної вірності своїм корінням.



84-річна Марія Василенко мешкає у Чорнобилі вже 36 років. Вона живе на самоті і сама займається домашніми справами. Марія належить до категорії людей, яких називають самопоселенцями. Хоча насправді вони просто повернулися до рідних країв, багато з них – у свої колишні будинки.

До чорнобильської катастрофи Марія Василенко та її чоловік проживали на Київському провулку. Жінка розповіла про труднощі, з якими зіткнулася після аварії, коли їм довелося блукати по різних місцях.



«Я із села Копачі. До катастрофи працювала там. Пропрацювала 30 років прибиральницею у школі. До Чорнобиля переїхала за чоловіком, до його будинку. То ми тут і жили. Коли в Копачах знищували будинки, я плакала, адже там залишилося два наші рідні будинки. Ніхто в них уже не жив, бо моя мама померла до катастрофи, але це була наша земля… Будинки зруйнували та закопали, тепер їх нема…», — згадує Марія Василенко.

Після вибуху на АЕС мешканців евакуювали, і родина Василенко деякий час жила у Чернігові, Києві та Дніпропетровську. У Дніпропетровську вони тимчасово перебували у гуртожитку, потім вирушили до Чернігова, де мешкала сваха. Однак місця в домі було мало, і вони вирішили повернутись назад.



«Я приїхала першою. Залишилася непомітною серед ліквідаторів, які поверталися із Зеленого мису. Того ж дня попросилася на роботу і наступного дня вже почала працювати у гаражі на Чорнобильській станції. Так і пропрацювала там прибиральницею 16 років», - ділиться спогадами жінка.


Після повернення до Чорнобиля, за кілька років, Марія втратила чоловіка.

«Мій чоловік теж повернувся, влаштувався працювати. Через чотири роки він помер 1990 року. Його поховали у Чорнобилі, за вокзалом. Ось уже 31 рік живу тут одна», — каже Марія.


Марія Василенко має сина, який живе з родиною в Борисполі. Проте вона не збирається залишати Чорнобиль. Каже, що звикла до цієї землі. Тут і залишиться, хоч і зізнається, що справлятися з господарством на такій великій ділянці їй непросто. Особливо важко заготовляти дрова.



Родичів Марія має, але проживають вони далеко. Вона нічого не просила у своїх родичів і майже ні на що не скаржилася, хоч ясно, що жити їй нелегко. З усіх благ цивілізації вона має лише телевізор і мобільний зв'язок.



Сподобалася стаття? Підтримай «Морс»!
ПриватБанк
UAH: 5168 7520 1787 2691
USD: 4731 1856 0525 1914



© знайдено в мережі