Польські ентузіасти ввімкнули світло в Прип'яті через 30 років (фото) » «Морс»

Востаннє в більшості будівель Прип'яті світло згасло 30 років тому. Ми повернулися туди, щоб довести, що якщо радянська техніка відразу не розвалиться, то буде працювати всю вічність. За допомогою електрогенератора ми без будь-яких проблем включили світло в більшості місць покинутого світу: вуличні ліхтарі, лампи в школах, неонові лампи на дахах...

В березні 2016 року шалений енергетик Адам Бояновскі включив вуличний ліхтар у Прип'яті. Фотографія швидко стала дуже популярною. Що втім не дивно, адже вона представляла перше включення електричного світла в місті через 30 років після евакуації мешканців. Крім того, фото стало початком пригоди, ефекти якого ви можете спостерігати на прикріплених фотографіях. Під час двох спеціальних приватних поїздок у нас вийшло запустити десятки інших ламп в різних місцях.

Хочете - вірте, хочете - ні, але у нас відвисла щелепа, коли занурений в темряві шкільний клас раптом засяяло світлом. Старі радянські флуоресценты пару секунд поморгали, після чого загорілися нормальним повним світлом. Одні лампи були в ідеальний стан, інші трохи поржавілі - але не дивлячись на це все вони загорілися. Спочатку загорівся всього один ряд ламп. Тоді один із нас клацнув вимикачем, і сталося неочікуване - загорівся другий ряд ламп! Вид зовні був прекрасний: ось єдиний клас у всій школі і єдине приміщення у всьому місті сяяло світлом.

Йдучи далі, вийшло зробити те ж саме і в коридорі, і в класах, і в інших школах, і навіть на заводі "Юпітер", скрізь створюючи ефект, не до опису словами. Щоб не повторювати одне і те ж, ми вирішили включити інші вуличні ліхтарі - вийшло і цього разу. Більше того, ми повернулися до ліхтаря який включали першим рік тому. Але цим разом включений був і сусідній ліхтар. Таким чином площа перед прип'ятською школою номер 5 була освітлена так, як у кращі свої роки. Поруч з цим місцем перебував 60-метровий тир, а вздовж нього круглі прожектори з лампочками. В даному випадку ми були близькі до невдачі, бо найменша тряска могла привести до поломки старих ламп розжарювання. Однак і в цей раз все запрацювало як слід, підсвічуючи довгу будівлю аж до вловлювачів куль в кінці приміщення.

Що ще божевільного можна було зробити? Адам Бояновскі не для цього їхав стільки кілометрів, щоб не спробувати. У лікарні номер 126 в Прип'яті в операційному залі він включив не лише флуоресценти, але й бактерицидну лампу! Її характерне синє світло дало дивовижний ефект, враховуючи те, що останній раз її включали 26 квітня 1986 року, коли в лікарню надійшли поранені після вибуху на ЧАЕС. Довго ми дивитися на ці лампи не могли, бо для знищення бактерій вони використовують небезпечне випромінювання. Однак і це ще не кінець пригод.

Найбільш характерними символами Прип'яті є всюдисущі неонові лампи. Пропагандні гасла, назви будівель або герби освітлювали місто зі значної частини прип'ятських дахів. І що найголовніше - вони досі працюють, хоча операція запуску тривала довгі місяці перевірок і планування тут, у Польщі. Врешті-решт вийшло включити дві букви на даху будинку побуту "Ювілейний" на вулиці Спортивній, а також одну повну букву на даху спортивного магазину на вулиці Лесі Українки. На задвірках однієї зі шкіл ми також знайшли запас незайманих флуоресцентних ламп, які у нас теж вийшло запалити. А найцікавіше полягає в тому, що ніколи не знаєш яким кольором загоряться неони, поки ними не піде струм.