7 б/у автомобілів, які не варто купувати навіть в Німеччині

Вирушаючи за покупкою б/у автомобіля в Німеччину чи іншу країну Європи, пам'ятайте: існують автомобілі, які незалежно від місця експлуатації є дуже ненадійними.

Німецьке видання Autobild опублікувало антирейтинг семи автомобілів, які не варто купувати ні в якому разі. Інакше вони висмокчуть з власника більше грошей, ніж вони коштують.

Отже, зустрічайте антирейтинг старих автомобілів:


У звіті Об'єднання Технічного Нагляду Німеччини - TÜV, 147-а Альфа (період виробництва: 2001-2010, вартість у Німеччині від 3000 євро) впевнено займає щороку останнє місце в списку. Повністю зношені кульові опори, глушник, який швидко іржавіє і повсюдні потьоки масла є ще відносно нешкідливими недоліками в порівнянні з іншими «сюрпризами», які таїть в собі цей милий італійський хот-хетч.

Наприклад Alfa рекомендує робити заміну ременя ГРМ через кожні три роки, що в парі з заміною водяної помпи, незалежно від типу двигуна може легко обійтися в 1000 євро. В іншому випадку існує високий ризик пошкодження мотора в зв'язку з можливим розривом ременя ГРМ. Досить часто, в версії 2.0 Twin Spark, самі ж шатуни дають руйнівну дію на блок двигуна. До цього можна додати надмірно зношене зчеплення і ґрунтовні проблеми з коробкою передач після 30 000 км. Поряд з цими дефектами також добре відомі й інші недоліки: погано прилеглі внутрішні ущільнювачі дверей або ж негерметична електропроводка.

До речі, про електропроводку: електрична система рясніє сюрпризами. Постійно миготливі вогні подушки безпеки, нескінченні повідомлення про помилки, які видає бортовий комп'ютер, навіть якщо їх зовсім немає, несправності в CAN-шині і багато іншого ... Втім, водії 147-ой люблять свої Alfa Romeo всупереч усьому.

Все тому, що вона така красива і захоплююча ... Але, на жаль, в даному випадку - любов і страждання невід'ємно доповнюють один одного.


Неприємні сюрпризи таїть в собі Chrysler PT Cruiser (період виробництва: 2000-2009, вартість у Німеччині від 1500 євро). Досить часто, ті, хто купують цей автомобіль новим, який, правда, виглядає як ретро-мобіль, розраховують побачити в ньому передові і надійні технології. Однак з точки зору інспекторів TÜV, в цьому автомобілі є всього лише два позитивних моменти. Це - досить зносостійка система випуску відпрацьованих газів, а також відносно безпечний рівень корозії кузова.

Можливо, остання перевага викликана саме тим фактом, що двигун і трансмісія несуть великі втрати масла, які згодом розпорошуються завдяки зустрічному обдуву, що дозволяє, в прямому сенсі слова, законсервувати днище автомобіля.

Значний люфт в рульовій тязі і кульових опорах давно є нормою для Chrysler PT Cruiser. Більш того, у багатьох випадках, рульовий механізм «вмирає» занадто рано. 116-ти і 141-о сильні бензинові двигуни працюють, як правило, з серйозним гулом і можуть зовсім легко забезпечити вам прогорання прокладки головки блоку циліндрів. При цьому, власники таких машин добре знайомі з проблемою передчасного зносу фрикційних накладок зчеплення. Таким чином, коли заходять розмови про суперечливий дизайн даного автомобіля і його співвідношення з якістю, то напрошується лише один висновок - якість залишає бажати кращого.


FIAT?.. та це ж суцільна помилка! - стверджують насмішники. За два роки експлуатації: поржавілий кузов, несправна електроніка, перемикачі відвалюються. Все перераховане вище - старі, але частково правдиві, страшилки про надійність та довговічність моделей FIAT. Проте, даний бренд істотно поліпшив свою якість за останній час. Сьогодні, набагато швидше поржавіє Mercedes, ніж FIAT.

Разом з тим, на превеликий жаль, деякі зауваження до цієї марки все ж залишилися, як у випадку з Doblo (період виробництва 2001-2010, вартість від 2000 євро).

Перелік можливих дефектів досить довгий. У бензинових моторах це прогорання прокладки ГБЦ, а також протікання водяної помпи. У свою чергу в дизельних версіях «вмирають»: турбонагнітальник, інжектор і паливний насос високого тиску (ТНВД). При цьому люфт важеля КПП, зношена куліса і неробочий блок системи запалювання змушують нервувати багатьох власників.

Ну і вже традиційно: зношені кермові тяги й кульові опори, а також рясні витоки масла в парі з проржавілим глушником, викликають неабияке занепокоєння інспекторів TÜV.

Ще один істотний недолік: їздові характеристики автомобіля викликають серйозні побоювання. При швидкій зміні смуги руху з'являється сильне розгойдування кузова. Благо, що при такій ситуації в справу може втрутитися система стабілізації курсової стійкості, якої, щоправда, не було в перших моделях Doblo. І при найгірших розкладах, фургон може просто перекинутися!

В результаті убогий висновок від TÜV говорить про серйозні проблеми з двигуном і низьким рівнем безпеки. В таких умовах навіть хороша ціна навряд чи зможе привернути увагу покупця. Оцінка: одна зірка з п'яти.


Ряди невдах за класифікацією TÜV поповнив і Ford Ka.

Ka - як карієс. Як правило, під час щорічного візиту до стоматолога, він говорить вам про ті зуби, які найбільш схильні до руйнування.

У випадку з Ка справи йдуть інакше. Інспектори TÜV ретельно намагаються знайти ті місця, які залишилися недоторканими корозією. І такі, безсумнівно, присутні в цьому авто: бампери, рульове колесо і приладова панель. Так... вони виготовлені з пластику.

Все, що зроблено з металу в Ка - іржавіє. Найбільш виражені місця корозії: на бічних порогах, на днищі, в місцях навколо паливного бака і його горловини, задніх стійках кузова, кришці багажника, дверях, бічних молдингах.

Картину доповнюють просілі пружини на передній осі, а також діряві гальмівні магістралі разом з глушником. І в даному контексті цілком логічним виглядає те, що важелі підвіски, гальмівні диски і фрикційні накладки зчеплення довго тут не ходять.

Ось тільки двигуни не вписуються в загальну концепцію Ford Ка.

За винятком іноді «втомлених» розподілвалів, які встановлювалися протягом перших двох років виробництва, силові агрегати цих автомобілів на подив стабільні в роботі.


Відомо, що стереотипи зберігаються десятиліттями. Часто кажуть, що шанувальники Jaguar купують відразу два автомобілі - один для того щоб їздити, інший - для постійних візитів на СТО.

Багато в чому, це звичайно ж байки, але в деяких випадках, це твердження досить правдиво. І це підтверджує S-Type.

Найбільш поширена проблема S-Type (період випуску 1999-2007, вартість від 3000 євро) - автоматична коробка передач в дорейстайлінгових версіях до 2002 року.

Існує висока ймовірність поломки пружини в розподільному механізмі коробки і тоді трансмісія більше не зможе переключитися на 4-у і 5-у передачі, а на дисплеї з'явиться повідомлення про «несправність» коробки передач.

Такий ремонт може обійтися в 800 євро. Але будьте готові до того, що замість того щоб просто замінити зламану пружину, більшість СТО спробує просто нав'язати вам покупку нової АКПП за 5000 євро.

Найбільшими проблемами двигунів V8 є напрямні для ланцюгів і їх натяжні ролики, які зроблені зі звичайної пластмаси і встановлювалися на більш ранніх моделях двигунів. Дані елементи можуть запросто розкришитися протягом декількох років експлуатації.

І той, хто не замінив ці ролики своєчасно, ризикує зіткнутися з серйозними ушкодженнями силового агрегату.

При огляді в TÜV найбільшу увагу до себе привертають зношені кермові тяги і нижні кульові опори. На порогах також місцями присутня незначна іржа, яка, втім, не несе будь-якої серйозної небезпеки. Оцінка: дві зірки з п'яти.


Чи в будь-якому іншому класі є так багато подібностей, як в класі компактних автомобілів. Всі хочуть бути такими ж успішними як Golf і тому виглядають часом майже так само.

Лише в рідкісних випадках виробник проявляє свою рішучість і мужність, як у випадку з Renault Megane другого покоління (період виробництва 2002-2008, вартість від 1500 євро). Зовнішні риси француза (який отримав п'ять зірок за безпеку в NCAP) роблять його практично винятковим в своєму класі автомобілем.

Тим не менш, він не так і не зміг похвалитися своєю надійністю. Особливо дратують власників примхи електроніки, як наприклад, система безключового доступу з використанням кодової карти, яка часто не дає своєму господареві просто потрапити в автомобіль. На додаток до цього виникають також проблеми із замком блокування рульового колеса.

У дизельних версіях, офіційно визнаними є дефект турбонагнітателя, а в бензинових - дефекти стартера і паливного насоса. Більш того, виходять з ладу генератори, а протікання різних рідин зустрічається майже у всіх виконаннях цієї моделі, незалежно від типу кузова чи силового агрегату.

Розірвані гумові кріплення вихлопної системи є одними з найшкідливіших недоліків. Як правило, в Renault Megane найбільш слабкими місцями є: полус, кульові опори і рульові тяги. У свою чергу, в TÜV пред'явили претензію щодо Megane з приводу занадто великого люфту в рульовому механізмі, який втричі перевищує встановлені норми.


Мерседес - це солідне і надійне придбання, можна сказати автомобіль для життя. Але так було лише одного разу! З моменту появи першої моделі «чотириокого» Е-класу (в кузові W 210 в 1995-му році) якість цих автомобілів поліпшувався з кожним роком. Benz-у коштувало великих зусиль зберегти свою досконалість, яке було на слуху у кожного, ще з кінця 90-х років.

Отже, представляємо вашій уваги короля дефектів - перший M-клас (кузов W 163, період випуску з 1997 по 2005 рік, вартість - від 4000 євро).

Близько 35% 11-ти літніх автомобілів цієї моделі, які були представлені на технічний огляд, мали проблеми, пов'язані з брязкотом в підвісці. Хоч М-клас і не іржавіє так інтенсивно як Е-клас, його кермові тяги й кульові опори схильні до надмірного зносу. Найбільш поширеним недоліком є ​​підвищений люфт в наконечниках поперечної рульової тяги.

При цьому якість обробки кузова і матеріалів першого зібраного в США Mercedes M-класу цілком відповідає рівню моделі FIAT Panda.

Трохи пізніше, ті автомобілі, які були зроблені в Magna Steyr AG & Co KG в австрійському Граці, помітно покращилися в якості.

Після фейслифтинга в 2001 Daimler доклав руку до поліпшення якості цієї моделі, але і в той же час створив втілення «кошмару»: дизельну версію ML 400 CDI V8 з 250 л.с., в якому автоматична коробка «вмирала» вже на ранніх термінах, особливо при буксируванні причепа.

Двигун також доставляв багато клопоту, як наприклад, прогорілі прокладки ГБЦ або розтягнуті ланцюги розподільчих валів. Все це було скоріше правилом, ніж винятком. Рейтинг: дві зірки з п'яти.

---

© знайдено в мережі