Дах з морських водоростей не боїться ні вогню, ні дощу (фото)

У селищі на острові Лесо (Laesoe, територія Данії) збереглися будинки, побудовані сотні років тому, у яких унікальні дахи - з морських водоростей.

В середні віки Лесо було відоме видобутком солі, на острові були побудовані численні соляні печі. Паливо, що використовується для соляних печей, росло тут же - ліс по всьому острову, потім більшість дерев було вирубано.

Без деревини виробництво солі в Лесо занедбалося. Збезліснений острів був вразливий для вітру, а села заносилися піском. Не маючи практично ніякої нової деревини для будівництва будинків, остров'яни будували їх з водоростей і корчів. Оскільки водорості насичені солоною водою, ці будинки не були схильні до гниття і практично не змінилися з 17-го століття.



Ці водорості, які в достатку ростуть в морі, що оточує острів Лесо, мають довге яскраво-зелене листя у вигляді стрічок. Вони близько сантиметра в ширину і близько двох метрів в довжину. Селяни збирали їх, мили і сушили на березі моря. Висушені водорості пов'язували і скручували в товсті мотузки, які перекидали через крокви будинків, створюючи дах.

Дах з морських водоростей виглядає, як величезний плащ, надітий на будинок.



Свіжа покрівля з морських водоростей не є водонепроникною, але вода не може проникнути в будівлю через товщину даху. Менш ніж через 12 місяців після виготовлення дах стає сріблясто-сірого кольору, твердне і стає водонепроникним. Маса твердне з часом, дах старіє.




Через високу концентрацію солі в повітрі водорості не горять і мають дуже довгий термін служби - зазвичай, близько 200 років, але деякі прослужили вже по 400 років. У 1930-х роках водорості були атаковані хворобою, через яку було досить складно будувати дахи. Це стало початком кінця для дахів з водоростей.

У 18 столітті налічувалося понад 250 будинків і ферм з дахами з водоростей, до наших днів збереглося 19 будинків. Зараз ці будинки оберігаються, як пам'ятники історії.

---

© знайдено в мережі