Чи ми єдині в нашій Галактиці? Схоже що так

Уявіть: ви входите до лабораторії, де стоять тисячі склянок із водою. Вам дають «речовину Х» і просять розчинити її в кожній склянці. Який відсоток розчиниться?

Враховуючи, що у Всесвіті близько 200 секстильйонів (200 мільярдів трильйонів) зірок і що з моменту її зародження пройшло 13,7 мільярдів років, постає питання: де ж усі інопланетні цивілізації?

Це основа парадоксу Фермі – суперечності між нашим уявленням про потенційне існування життя у Всесвіті (враховуючи планети в населених зонах тощо) і тим фактом, що ми виявили лише одну планету з (відносно) розумними істотами – нашу.

Існує безліч пояснень феномену Фермі: від «галактичного зоопарку» (інопланетяни ховаються, щоб їх не знищили) до «Великого фільтра», що зупиняє розвиток життя на різних етапах.

Нова наукова робота пропонує свіжий погляд на парадокс Фермі, припускаючи, що найпростіше пояснення може бути вірним: можливо ми єдина (або майже єдина) розумна цивілізація в нашій галактиці.

В основі роботи – уявний експеримент, запропонований фізиком Едвіном Джейнсом у 1968 році. Ви входите до лабораторії та бачите ряд великих склянок з водою. Вам потрібно додати в них «речовину Х» і перевірити, чи вона розчиниться. У такій ситуації ви очікуєте, що речовина або розчиниться майже у всіх склянках (100%) або майже в жодній (0%). Або речовина розчиняється у воді при кімнатній температурі, або ні. Якби воно розчинялося приблизно в половині випадків, це означало б, що найменші коливання температури та тиску в лабораторії досить сильні, щоб вплинути на результат, тобто умови були точно налаштовані для розчинення речовини.

Цей принцип можна застосувати до пошуку позаземного життя і цивілізацій.



У нас недостатньо даних, щоб застосувати цей принцип до більш простих форм життя, таких як мікроорганізми. Можливо, мікробне життя виникає практично в кожному випадку, де це можливо, або майже ніколи не виникає. У нас просто немає достатньої інформації про планети та екзопланети, щоб судити про це, хоча на прикладі нашої власної планети ми знаємо, що багатоклітинне життя існує лише близько 600 мільйонів років, що може свідчити про рідкість переходу від одноклітинних організмів до багатоклітинних.

Ми також не можемо використовувати власне існування як доказ того, що живемо у світі, де розумні види поширені. Можливо, ми просто знаходимося на одній із дуже рідкісних планет, де зародилося життя.



Проте ми маємо деяку інформацію, яка може обмежити пошук розвинених інопланетних цивілізацій. Хоча ми шукали потенційні сфери Дайсон та інші ознаки позаземних цивілізацій, всі вони (для яких були знайдені пояснення) виявилися природними феноменами. Якби ми жили в галактиці, де розумне життя виникає майже завжди (на великих тимчасових відрізках і при розумних припущеннях про тривалість існування), то ми бачили б ознаки інопланетних цивілізацій по всій галактиці, про що автори роботи і говорять, використовуючи модифіковане рівняння Дрейка.

Але ми цього не бачимо, що призводить до невтішного висновку: ми знаходимося в галактиці, де розумне життя виникає вкрай рідко, а не в тому, де воно поширене.

Звучить похмуро, але автори роботи не втрачають оптимізму. Вони припускають сценарій, за якого розумне життя виникає рідко, але швидко поширюється – так званий сценарій «загарбників».

---

© за матеріалами