Шість крилатих фраз, якими ми користуємося, не підозрюючи про їх спотворений сенс

У повсякденному мовленні ми часто користуємося фразами, які, здається, відображають очевидний зміст. Однак, за цими крилатими висловами ховається не зовсім той зміст, до якого ми звикли. Розглянемо як ці фрази набули нового значення щоб краще розуміти приховані нюанси у вживанні цих висловів та їх вплив на сприйняття комунікації.

1. «Мета виправдовує засоби»

За однією з версій, авторство цієї фрази належить засновнику ордена єзуїтів Ігнатію де Лойола. В оригіналі вона звучить так: «Якщо мета — порятунок душі, то ціль виправдовує засоби».

2. «Вік живи — вік учись»

Цю фразу можна почути майже від кожного вчителя. Але при цьому мало хто знає, що в оригіналі вона звучала так: «Вік живи — вік навчайся тому, як слід жити», а автор цього вислову — Луцій Анней Сенека.

3. «Про мертвих або добре, або нічого...»

Якщо бути точним, то давньогрецький поет і політик Хілон зі Спарти, який жив у VI ст. до н. е., насправді сказав: «Про мертвих або добре, або нічого, крім правди».

4. «Істина у вині»

Знаменитий вислів Плінія Старшого «Істина у вині» насправді має продовження: «...а здоров'я у воді». В оригіналі: "In vino veritas, in aqua sanitas".

5. «Життя коротке, мистецтво вічне»

Фраза «Ars longa, vita brevis» ще далі відійшла від оригіналу, ніж у латинському перекладі, і розуміється тепер як щось на кшталт «рукописи не горять». Насправді це цитата з Гіппократа: «Життя коротке, шлях мистецтв довгий, зручний випадок скороминущий, досвід оманливий, судження важкі». Тобто, просто міркування про складність медицини, для вивчення якої всього життя не вистачить. В оригіналі, замість слова Ars ("мистецтво") стоїть грецьке слово τέχνη, яке необов'язково "мистецтво", але з тим самим успіхом "ремесло" або "вміння".

6. «Виняток підтверджує правило»

Вираз утворився як парафраз з промови Цицерона на захист Луція Корнелія Бальба старшого. Звинувачували його в тому, ніби він одержав римське громадянство незаконно. Справа слухалася у 56 р. до н. е.

Справа була виграна. У своїй промові Цицерон наводить такий аргумент. У деяких міждержавних угодах про взаємне визнання Риму з сусідніми країнами був пункт, який виключає подвійне громадянство: жителі тих країн не могли стати римськими громадянами, не відмовившись спочатку від свого. Громадянство Бальба було подвійним; це і був формальний бік обвинувачення.

Цицерон каже, що оскільки в деяких угодах такий виняток є, то ті угоди, в яких його немає, підпорядковуються протилежному правилу, а саме дозволяють подвійне громадянство. Іншими словами, якщо є виняток, то має бути і правило, з якого цей виняток зроблено, навіть якщо це правило явно ніколи не формулювалося. Таким чином, існування винятків підтверджує існування правила, з якого ці винятки робляться.

Тобто, не винятки підтверджують правило, а існування винятків підтверджує існування правила!

---

© знайдено в мережі