Українське походження російської мови

Українська мова - одна з найстаріших мов світу. З усіх індоєвропейських мов Європи вона зберегла найбільшу кількість архаїчних рис. Жоден народ Європи не має такої кількості народних пісень. За офіційними даними фольклористів їх налічується більше 300 тисяч (за неофіційними - їх близько півтора мільйона). Тексти, які накопичувалися протягом тисячоліть, майже неможливо перекласти. Є у нас і язичницькі пісні про створення світу, яких, приміром, немає у росіян. Жоден слов'янський народ не має такої багатої лексики.



Насправді, загальну кількість слів мови, включаючи не тільки літературні, а й діалекти та архаїзми, зафіксувати дуже важко. Але можна говорити про те, що російська мова нараховує 200 000 слів (словник Даля), у той час як в українській мові - близько 250 000 слів (Великий тлумачний словник сучасної української мови). Чия мова чиїм діалектом є? Можна будь-яке російське слово зі слов'янським коренем вивести, користуючись українською мовою. Але не кожне українське слово ви виведете, користуючись російською мовою.

Тільки задумайтеся. Українське "од" задом наперед читається як "до" (зворотний напрямок). У російській же як ти не намагайся, а зі слова "от" ти слово "до" не отримаєш. У російській мові немає українських слів "до рогу" (до перехрестя), зате є похідне від них - слово "дорога".

Немає в російській мові українського слова "прати", зате є похідне від нього - "прачка".

Немає в російській мові українського слова "пружний", зате є похідне від нього - "пружина".

Немає слова "тягти" (тягнути), зате є "тяготы".

Немає слова "гребти", зате є похідне від нього "грабли".

Немає в російській мові слова "місити", зате є у росіян похідне від нього - слово "миска" (посудина для замішування тіста).

У нас "пеньок" - "опеньки". В обох словах зустрічається корінь "пеньок". У росіян це буде "пенёк" - "опята" (у другому слові настільки викривили корінь, що слово пеньок вже не виходить).

У нас "сир" - "сироватка" (від слів "сир м'яти" - "сироватка" - те, що залишається після віджимання сиру) (в обох словах корінь "сир"). У російській же мові настільки викривився корінь, що слово "сир" уже не виходить - "сыворотка".

В українській мові "ведмідь" - той хто відає, де мед. У російській же мові "медведь" - мед, який відає де він є. Маразм, чи не так?

І після цього нам розповідають, що наша мова похідна від їхньої. Може навпаки? І дехто при цьому погано засвоїв наші слова.

У нас "діти" - "дитина" (множина - однина). У російській же мові "дети" (багато дітей) - "детина" (велетень). Абсурд, чи не так?

Українською - "бджола" (від слів "буде жалити"). Російською - "пчела".

Український ланцюжок: людина-люди-людство. Російський ланцюжок: человек-люди-человечество.

Український ланцюжок: будинок-будувати-буда. Російський ланцюжок: дом-строить-будка. Суцільні винятки з правил.

Українське "суворий" (згадайте Суворова) - російське "суровый" - перекрутили.

Українське "нагромадження" (від слова "громадити"). Російське "нагромождение" (слова "громождить" нема).

Українське "лихий" (поганий. А дослівно - від слова "лишити" - в російській мові це слово має негативне забарвлення). Але російське "лихий" - це герой.

Український ланцюжок: "очі" - "окуляри". Російський ланцюжок "глаза" - "очки" (німецьке слово glass - скло).

Український ланцюжок: праска-прасувати. Підпорядковується одному правилу. Російський ланцюжок: утюг-гладить. Не підкоряється жодному правилу.

У збірнику Святослава 1073 зустрічаємо українське "дав" замість церковнослов'янської "дал".

Українське "буджу" (від "будити" - корінь "буд" - скрізь присутній) - в російській же "бужу" (корінь "буд" взагалі не виходить). Російське "ж" (зі слова бужу), з'явилося лише в 16 столітті і було перероблено з церковнослов'янської жд. (Жд досі зустрічається в слові "возбуждать" - але корінь "буд" - від будити з цього слова аж ніяк не вийде. Тобто церковнослов'янська мова - похідна від староукраїнської, а не навпаки).

Українське бути-буду (і там і там "у"). Російське быть-буду (не підкоряється жодному правилу).

У всіх слов'ян пишеться "його" (єго), але тільки росіяни читають це слово як "єво".

Від українського дрібно "посікти" походить слово "пісок" (тобто, посічений дрібно), але слова "секти" в російській мові немає. Звідси ж і українське слово "сокира" - від слова "сікти". А в російській йому відповідає тюркське "топор".

Українське "вдома" (тобто в + домі) - має значення. Російське "вдома" - не має значення.

В українському "зобов'язувати" в корені присутнє слово "в'язати". У російській же букву "в" викинули - "обязывать".

У російській замість українського слова "коло" вживають "круг". Але присутнє похідне від нашого кола - це слова "колода" (у розрізі колоди у формі закладено коло).

Російське "стена" походить від українського "з тину" - брали тин і обмазували його глиною.

Українське "дім" похідне від слова "дим". Та й за звучанням воно ближче до початкового варіанту, ніж російське "дом".

Українське слово "лан" (поле) присутнє в корені російського слова "поляна", але слова "лан" у російській мові немає.

Український ланцюжок "вітер-вітрило". Російський ланцюжок "ветер" - "парус". До Петра 1 в російських діалектах вживалося українське слово "ветрило" і "щегла" (замість західноєвропейського "мачта"). Порівняйте це з українським "щогла".

До Петра 1 вживалося російське "тятя" - аналог українського "тато". Папа ж у російську мову потрапило з французької мови при Катерині 2-й.

Так само і слов'янські назви місяців, ми, українці зберегли, а в Росії їх замінили на французькі відповідності.

Українське слово "годити" (догоджати). Від нього походить російське "год", але слова "годити" в російській немає. Тобто "год" (рік) - це пора від урожаю до урожаю (годити - родити). Зате є похідне від слова "годити" - це "выгода".

З українського "лагодити" випало "го" - вийшло російське "ладить". Таким чином Ладога - це перекручене українське "Злагода" (спокій, порядок) - тобто дослівно - спокійне озеро.

Український ланцюжок "харчі-харчуватися-харчовий". Російський ланцюжок "харчи-питаться–пищевой".

В українській мові буква "в" стабільна в таких словах "взяв", "дівати", "дів". У російській же мові такої сталості не спостерігається - спостерігається то буква "в", то буква "л" (чергування в-л): "взяЛ”-деВать-деЛ".

Український ланцюжок “розповідь-оповідання-оповідка-повідати-відати-відвідати-заповідати.” Російський ланцюжок “рассказ-повествование-рассказ-поведать-ведать-посещать-завещать” - Не підкоряється одному правилу, таке враження, що набрана з різних слов'янських мов-діалектів.

Український ланцюжок "керувати-кермо-корма" (на кормі було кермо). Російський ланцюжок "руководить" (руками водити) - руль (англійське слово) - корма.

Для українців "намагатися" (на + могти) тобто пересилювати себе, перевершувати свої сили. У російській же мові йому відповідає слово "попытка" від слова "пытка" - яскравий приклад різного способу мислення, закладеного в мові. Відповідно, українська мова вчить працювати, а російська мова вчить лінуватися.

Український ланцюжок "Рух-рухати-рушити". Російський ланцюжок "движение-ворошить-рушить". Російське "рушить" - знищувати - похідне від українського "рушати" - "рух". Порухаєш стіну - вона впаде.

Українське "крапати", "р" відпала - вийшло російське "капать".

Українське "лелека" від імені богів Леля і Лілі та їхньої дитини - Лялі. Звідси і віра в те що дитину приносить лелека. Звідси, дитина лежить в люльці і йому співають Люли. Але слова "лелека" в російській мові немає, а дітей він все одно приносить. Аист - скорочено від українського "жАб ЇСть" (жаб їсть).

У російській мові немає українського "плескати", але коли росіяни танцюють - вони "плескають" (плескають у долоні). Звідси і слово пляс.

Українське "їжак" (від слів їжа - в казках їжачок носить їжу на голках). Російське "ежик" - це понівечене українське "їжак", але слова "їжа" в російській немає. Зате є в російській "ешь" - похідне від "їжа".

Українське "рідкий" - "рідина" походить від слова "родити". Без рідини нічого не народить на городі. Російське ж слово "жидкий" - це викривлене на польський манер слово (поляки змінюють букви "р" на "ж", як в словах Ряшів-Жешув - українське та польське назва одного й того ж міста).

Український ланцюжок "дуХ-диХати-диХання." (Скрізь "х") Російський ланцюжок "дух-дышать-дыхание" ("х" чергується з "ш" - немає сталості). Всі ці слова похідні від українського "дмухати" (м випала - вийшло дух).

У російській мові немає українського слова "купа", "копа". Зате є слова похідні - "куплять", "копить" (на купу - на кучу).

Російське "еще" - похідне від українського "є ще".

Російські слова "сегодня", "сейчас", "сию минуту" - містять українське слово "це" (се) (цього, цей, цю). У російській мові такого слова немає. Замість нього вживають слово "этот".

Український ланцюжок: кошти-коштувати-кошторис-коштовний-кошерний-кошель. Російський ланцюжок: деньги-стоить-бюджет-драгоценный-кошерный-кошелёк.

Український ланцюжок: ліки-лікувати-лікувальний-лікар. Російський ланцюжок: лекарство-лечу-лечебний-врач.

Український ланцюжок: їжа-їж. Російський ланцюжок: еда-ешь.

Український ланцюжок: жувати-жую. Російський ланцюжок: жевать-жую (то "е", то "у").

Український ланцюжок: йти-прийти. Російський ланцюжок: идти-прийти.

В російській мові присутнэ ім'я "Володя", але українського "володіти" нема.

Від українського "плутати" відпала "л" - вийшло російське "путать". Але слово "плут" в російській мові присутнэ в первісному стані.

Український ланцюжок: ловити-виловлюю. Російський ланцюжок: ловить-вылавливаю (то "о", то "а").

Російське "зеркало" походить від українського "зиркати" (дивитися). Російське "зрение" - викривлене українське слово "зір".

Українське "райдуга" (дуга в рай) - буква "й" відпала - вийшло російське "радуга".

Українське слово "вирій" - "вир". Російський відповідник - (рай) "ирий" - "водоворот". Тобто слова "вир", "вирувати" в російській мові немає. Вир - це портал в рай. Світло в кінці тунелю. Дослівно вир - це портал.

Український ланцюжок: негіднік-гідний. Російський ланцюжок: негодяй-достойный.

Український ланцюжок: ступня-ступаю-поступово. Російський ланцюжок: стопа-ступаю-постепенно. Останнє слово є в англ. мові: step - крок.

Українські "мій" і "мий" звучать по різному. Їм відповідають російські "мой" і "мой" (читаються однаково - виникає плутанина - ознака деградації відмінювання слів).

Українське "мити-мию" (скрізь "и"). Російське "мыть-мою" (то "ы", то "о" - немає сталості).

Російське "порядок" вийшло з українського "по + рядок", але слова "рядок" в російській немає.

Українське "вимога" відсутнє в російській мові. Зате є похідне від нього - "вымогатели".

Російські слова "требовать", "потребность" походять від українського "треба".

У російських казках є "Сивка-Бурка" і слово "сивий". Але українського слова "сивіти" нема, як і слова "сивина".

Російське "обойма" походить від українського "обіймати", але слова "обіймати" в російській мові немає.

Український ланцюжок "слиз" - "слизький". Російська ланцюжок "слизь" - "скользкий".

Українське "пряжене молоко" - "п" відпала - вийшла російська "ряжанка". Пряжити - це "нагрівати" українською. Але слова "пряжити" в російській немає.

У російській є слово "размякнуть", але українського слова "м'який" немає.

У російській "шальной" є, а українського слова "шал" немає.

У російській "порожняк" є, а слова "порожній" немає.

У російській "смерд" є, а "смердіння" нема. Є понівечене - "смрад".

У російській мові є така рослина - "солодка". Але українського слова "солодка" в російській мові немає. Корінь цієї рослини солодкий на смак.

У російській є слово "якобы", але українського слова "як", від якого воно створене немає.

Російські дієприслівники на -чи, -ши - українського походження. Вони швидше становлять виняток. Тоді як за правило взяті форми на -я. Приклади: идучи-идя, глядевши-глядя, будучи, евши, хлебавши.

У російській мові є "потуги", але немає слова "потужний".

У російській мові є слово "беспечный", але немає українського слова, від якого воно створене - "безпека".

Від українського слова "кістка" (кісточка) походить російське "кисть". Але українського "кістка" в російській немає.

У всіх слов'янських моває є слово "голова" (гола). Але тільки українці голили голову. Тобто вистригати оселедець - чуб. Хоча на ранніх етапах всі слов'яни носили чуби. Той же Святослав, наприклад, польська династія П'ястів, хорвати на картині Целестіна Медовича "Прихід хорватів" з чубами намальовані. Новгородський ідол із чубом знайдений.

Українська ланцюжок: теля-телята. Російська ланцюжок: теленок-телята.

Наші пращури орали землю і при цьому співали пісень - гімни богам. Звідси у нас орати - це зорювати землю, а в російській мові місцеві фіно-угри не зрозуміли, що ми робимо і "орать" - це у них кричати (навіть не славити богів, зауважте).

У всіх слов'янських мовах невістка - це молода дружина (весілля вони вже давно відіграли). Тільки в російській мові невеста - це дівчина, яка тільки виходить заміж. Тобто російське населення слабо розуміло сенс слов'янських слів.

---

© за матеріалами