Бурштиновий місяць

Бурштин утворився із сліз птахів, за Софоклом. Можливо, це сльози перелітних птахів? Нікей же доводив, що бурштин — це концентрат сонячних променів. Ось він жовтень - осередок залишків літнього і вересневого тепла. Деколи він дарує трошки сонця, хоча все більше і більше поливає землю дощем.

Жовтень мінливий. На початку він, наче гладінь оранжевого каменю, виблискує сонцем, змінює зелені листя на жовті, легенько гладить по голові. Під кінець настрій його змінюється на дещо сумний, він стає холодним до всіх та більше нагадує сірий руменіт. Колючий дощ розганяє всіх ген-ген по домівках заварювати напої з шипшини, чайної рози, обліпихи. Або розсаджує загорнуті у шарфи парочки у кав’ярнях перед мідяними самоварами із гарячим червоним глінтвейном. Іноді жовтень злий на весь світ наче скуйовджений сірий собака. Він бреше, кусає, не дає спокою.

Дістаються рукавички, светри, шкарпетки, теплі чоботи, гумові чоботи, парасольки. Наприкінці холодного дня дуже кайфово скинути всі ті шерстяні шари і погрузити своє тіло у повну ванну з морською сіллю під заколисуючу музику і тремтіння свічок. Або запалити в сільській хаті піч дровами, вдягти повстяники і задиміти люлькою, випускаючи сіре мереживне куриво разом із димоходом. А на печі булькоче щось гарбузова каша, шкварчить овочеве рагу, по кутках у мішках сидять червонобокі осінні яблука.

Автор: Скосаренко Ольга

---

© знайдено в мережі