3 140| 31-07-2015, 22:27
Денні Трехо - чоловікові 71 рік, 11 років сидів у в'язниці, знявся в 280-ти фільмах, має два боксерських пояси
Денні Трехо народився в сім'ї американців мексиканського походження в Лос-Анджелесі. Його батько, Дан Трехо, був будівельником. Трехо доводиться троюрідним братом відомому американському кінорежисеру Роберту Родрігесу, хоча це з'ясувалося тільки на зйомках фільму «Відчайдушний». Після цього Роберт неодноразово знімав кузена в своїх фільмах.
«В кіно я потрапив випадково. Приїхав допомогти хлопцю, асистенту чимось, щодо наркотиків. У сенсі - злізти з них. Я досі цим займаюся - ось зараз одного актора зі штопора виводжу. І діток у школах про шкоду наркотиків просвіщаю. Так ось. Хлопець мені подзвонив: "Денні, тут суцільний кокс, боюся зірватися". А це був 1985-й, індустрія по вуха в кокаїні. І я приїхав його підтримати. Дивлюсь, ходять мужики, вбрані зеками. У фальшивих наколках, торкнешся - змазується. І мій підопічний запропонував підробити: "Зека, - каже, - зобразити можеш?" Я в житті так не іржав: я ж у всіх в'язницях штату посидіти встиг. Перевдягаюся, а у мене татуювання на всі груди - і все одразу такі: "Ого".
Потім дядько підходить: "Трехо, здорово. Пам'ятаю, як ти першість Сан-Квентіна в напівсередній вазі виграв". Дивлюся - Едді Банкер, ми з ним чалились. Виявилося, він сценарист. Запитав, чи я ще боксую; типу у них один актерик, треба його підучити. Я кажу: "У масовці 15 баксів платять, а тренер скільки отримує?" А він: "320. Тільки ти з хлопцем тихіше, він смиканий". 320 в день! За 320 я Годзіллі наваляти міг.
І я став тренувати Еріка Робертса. Він мене начебто побоювався. Що скажу, те й робить. Це побачив Андрій Кончаловський, а у нього, здається, з цим проблема була - Ерік його не особливо слухався. І він мені дав роль. Підійшов такий: "Беру тебе у фільм. Будеш Еріка бити".
Потім історія кілька разів повторювалася - приходжу в масовку, а мене витягують з натовпу. П'ять років я грав кримінальників № 1, говорив завжди одну фразу, звичайно: "Гаси їх!"
Один режисер дав дробовик і каже: "висади ногою двері, а там імпровізуй". За дверима люди як би грали в покер, каскадери, зрозуміло. Ну я вибив двері, хтось схопився, я йому заїхав прикладом, телиця якась вереск підняла, а я їй раз - дробовик до скроні. Режисер сам не свій: "Боже, Денні, де ти цьому вчився?" А я: "Дай згадати. Супермаркет Von's я брав. І Safeway. І Thrifty Mart". Коротше, досвід був...»
«В кіно я потрапив випадково. Приїхав допомогти хлопцю, асистенту чимось, щодо наркотиків. У сенсі - злізти з них. Я досі цим займаюся - ось зараз одного актора зі штопора виводжу. І діток у школах про шкоду наркотиків просвіщаю. Так ось. Хлопець мені подзвонив: "Денні, тут суцільний кокс, боюся зірватися". А це був 1985-й, індустрія по вуха в кокаїні. І я приїхав його підтримати. Дивлюсь, ходять мужики, вбрані зеками. У фальшивих наколках, торкнешся - змазується. І мій підопічний запропонував підробити: "Зека, - каже, - зобразити можеш?" Я в житті так не іржав: я ж у всіх в'язницях штату посидіти встиг. Перевдягаюся, а у мене татуювання на всі груди - і все одразу такі: "Ого".
Потім дядько підходить: "Трехо, здорово. Пам'ятаю, як ти першість Сан-Квентіна в напівсередній вазі виграв". Дивлюся - Едді Банкер, ми з ним чалились. Виявилося, він сценарист. Запитав, чи я ще боксую; типу у них один актерик, треба його підучити. Я кажу: "У масовці 15 баксів платять, а тренер скільки отримує?" А він: "320. Тільки ти з хлопцем тихіше, він смиканий". 320 в день! За 320 я Годзіллі наваляти міг.
І я став тренувати Еріка Робертса. Він мене начебто побоювався. Що скажу, те й робить. Це побачив Андрій Кончаловський, а у нього, здається, з цим проблема була - Ерік його не особливо слухався. І він мені дав роль. Підійшов такий: "Беру тебе у фільм. Будеш Еріка бити".
Потім історія кілька разів повторювалася - приходжу в масовку, а мене витягують з натовпу. П'ять років я грав кримінальників № 1, говорив завжди одну фразу, звичайно: "Гаси їх!"
Один режисер дав дробовик і каже: "висади ногою двері, а там імпровізуй". За дверима люди як би грали в покер, каскадери, зрозуміло. Ну я вибив двері, хтось схопився, я йому заїхав прикладом, телиця якась вереск підняла, а я їй раз - дробовик до скроні. Режисер сам не свій: "Боже, Денні, де ти цьому вчився?" А я: "Дай згадати. Супермаркет Von's я брав. І Safeway. І Thrifty Mart". Коротше, досвід був...»
Сподобалася стаття? Підтримай «Морс»!
ПриватБанк
UAH: 5168 7520 1787 2691
USD: 4731 1856 0525 1914
ПриватБанк
UAH: 5168 7520 1787 2691
USD: 4731 1856 0525 1914
