Хто такий насправді Дід Мороз і навіщо йому жертва - Снігуронька

Образ Діда Мороза, як доброго новорічного персонажа, з‘явився в СРСР лише наприкінці 30-х років ХХ століття. Взяли його на заміну Святому Миколаю, забороненому після приходу до влади більшовиків у 1917 році. Нового року в СРСР не відзначали аж до 1936 року. Лише тоді радянська влада вирішила дозволити святкувати Новий рік. Але, звісно, без будь-яких релігійних персонажів.

Ялинкова зірка Віфлеєму перетворилася в п'ятикутну радянську, а замість Різдва було вирішено масово святкувати Новий рік. Коляда з традиційним костюмованим вертепом стала новорічним карнавалом. На заміну героїв різдвяних вертепів прийшли різноманітні лісові звірятка та Дід Мороз. У 1937 році до Мороза приєдналася і Снігуронька. Змінилася і атмосфера свята: Різдво стало тихим сімейним торжеством, а Новий рік слід було відзначати шумно і весело. Але звідки взялися ці персонажі і чи завжди вони були добрими символами Нового року?


Первісний образ Діда Мороза і Снігуроньки

Дід Мороз був взятий з міфології давньослов'янських племен. Там справді був присутній повелитель зими та морозів, його називали по-різному: Тріскун, Студенець, Карачун, Зимник і, звичайно, Мороз. Він поставав у образі велетенського злого діда, який виморожував людей разом з худобою та всіма їхніми припасами. Вірили, що саме він занапащав урожай. Щоб задобрити Тріскуна-Мороза, для нього приносили жертву. У деяких племен – навіть людську. У лісі до дерева прив'язували юну дівчину. Якщо на ранок її знаходили замерзлою та ще й вкриту льодом чи снігом, це означало, що Мороз прийняв жертву, і люди переживуть зиму.

Відлуння церемонії людського жертвопринесення можна побачити в казці «Морозко». Пам'ятаєте дівчину, яку Мороз ледь не заморозив до смерті, але потім щедро обдарував в нагороду за лагідність? Так ось, юні діви, яких щозими відправляли в ліс в якості жертви зимовому богу, дійсно замерзали на смерть. Але в язичницькій свідомості така смерть означала прилучення до тієї самої стихійної сили, якої всі боялися. І якщо Мороз прийняв жертву - значить, в цьому році він буде добрим.

Ось вам і Снігуронька. Це не бліда тендітна красуня з казки, що тане від кохання, а одна з тих дівчат, яких колись приносили Морозу в жертву. Онукою він її називає лише тому, що за віком вона йому в онуки годиться.


Ілюстрація до казки «Морозко»

У казках та літературі Діда Мороза спочатку змальовували злим і жорстоким язичницьким божеством, повелителем крижаного холоду та завірюхи, який морозив людей. У поемі М. Некрасова «Мороз, Червоний ніс» (1863) Мороз заради забави вбиває в лісі бідну молоду селянську вдову, залишаючи сиротами її малолітніх дітей; в п'єсі О. Островського «Снігуронька» і поставленій на її основі однойменній опері М. Римського-Корсакова Дід Мороз — владний і жорстокий стариган, втілення зими. Але починаючи з казки Володимира Одоєвського «Мороз Іванович» (1840), персонаж почав добрішати.

Одночасно й незалежно від літературного образу Мороза в міському середовищі виникає і розвивається міфологічний персонаж, запозичений, як і ялинка, із Заходу. У ході створення псевдофольклорної новорічної міфології відбулося народження Діда Мороза.


Дід Мороз і новорічні ритуали

На початку ХІХ ст. в українських селах дітей лякали крижаним велетнем у сніговій шубі. Неслухняних він нібито саджав до свого лантуха та ніс вовкам. Тому в ніч проти Різдва, коли, за переказами, з лісу мав з'явитися старий, малі сиділи нишком-тишком.

Згідно з віруваннями наших предків, Зимник вночі у люті морози ходив попід вікнами від хати до хати і кликав людей на ім'я. Той хто відгукувався - помирав. Звідси і вірування, що чути оклики на своє ім'я - погана прикмета. У мішку "з подарунками" він носив голови мертвих, а червоним його кунтуш був через те, що забризканий кров'ю.


Саме це створіння і називали «Дідом Морозом»

В українських та білоруських селах Мороза ритуально «запрошували» на різдвяну кутю (солодку пшеничну кашу з сухофруктами) - невинний еквівалент людської жертви. Якщо згадати, що кутя також була традиційною стравою на слов'янських поминках, ритуал набуває додаткової глибини, перетворюючись ще й в спосіб зв'язку з духами померлих предків.

Відголоски страху перед Морозом-Тріскуном залишились і в пізніші часи. У Різдвяний вечір, починаючи обрядову трапезу, господар дому насамперед виходив надвір з мискою куті, щоб пригостити Мороза.

— Морозе, Морозе, йди до нас вечеряти, — гукає у нічну темряву господар.

Мороз не відповідає, і тоді хазяїн дому ставить на порозі, чи на підвіконні миску з кутею, примовляючи:

— Не хочеш зараз іти, то не приходь і весною, бо будемо батогами бити!

За радянських часів стародавній язичницький культ предків, а саме святочний обряд слов'ян зазивання Мороза та інших природних стихій на різдвяну трапезу, адаптували до атеїстичних реалій і поклали в основу запрошення Діда Мороза на ялинку.


Дід Мороз і християнство

З плином історії жертви Морозові ставали менш кривавими. Замість них злого діда задобрювали вбитими тваринами. Прадавні слов'яни, як і багато інших народів, відзначали день зимового сонцестояння, яке припадало на 20 грудня. Найдовша ніч співпадає з початком астрономічної зими. Саме в цей період починалися найбільші морози. Тож не дивно, що у своїх обрядах люди намагалися задобрити духів зими та морозів. А щойно день ставав довшим, вітали відроджене Сонце - Даждьбога. Одним з атрибутів святкування стала Коляда (образ сонця), тоді ж з‘явилися і колядки - пісні, що прославляли народження бога Сонця.

З приходом християнства традиції зустрічі відродженого Сонця замінило Різдво Христа. Відповідно, змінилися й теми колядок - вони тепер присвячувалися саме народженню Спасителя.

Незважаючи на те, що Дід Мороз є штучним персонажем, вигаданим радянською пропагандою на основі злого духа, його досі багато хто вважає головним новорічним героєм. Звичайно, даються взнаки десятиліття життя в закритому радянському суспільстві, де думати інакше було заборонено.
Водночас присутність Діда Мороза на святах у наш час викликає дивні почуття. Навіть дисонанс. Адже Дід Мороз — це відроджений атеїстами образ дохристиянського божества.

---

© знайдено в мережі