Як виглядають туалети в Японії (фото)

У цієї маленької країни дуже трепетне ставлення до туалетів! Як ви знаєте, японці - перфекціоністи, і вони довели туалетну справу до ідеалу. В Японії, мабуть, найчистіші і найзручніші громадські вбиральні у світі.

Почнемо з того, що в Японії вам не доведеться шукати туалети. Вони є на вулицях, на дитячих майданчиках і в парках, і, звичайно, туалети є майже на кожній станції метро. Перед входом в туалет висить табло, на якому відразу можна побачити, які кабінки зайняті. Дуже круто! Не треба ломитися, відразу знаєш, куди тобі йти. Табло старе, але цілком в робочому стані. Крім того, тут показані типи унітазів в кабінках. "Традиційний" японський, "західний" і сімейний, з кріслом для маленької дитини. Похід в туалет з дитиною - окрема тема!

Іноді перед входом розміщується інформація для сліпих: вони можуть заздалегідь промацати план туалету, щоб не заблукати в ньому.



Цей туалет пристосований для інвалідів і для людей з дітьми. Наприклад, тут є пеленальний столик.



Є навіть спеціальні пісуари для інвалідів!



У багатьох туалетах є спеціальні тримачі для дитини. Це дуже зручно, якщо дитина маленька, і її ніде залишити. Поки ти займаєшся своїми справами, дитину можна помістити в це крісельце і не хвилюватися про її безпеку. Всі туалети ідеально чисті.



Головна етична проблема - в який туалет йти батькові з п'ятирічною донькою: в чоловічій, дивитися на розстебнуті ширінки і слухати харкання мужиків, чи в жіночий - нарватися на крики "Куди преш, скотиняко?!". З хлопчиками простіше: якщо він молодший 6 років, мама цілком може відвести його в жіночий туалет, але ось татам доводиться нелегко.

Однак в Японії є туалети, куди ти спокійно можеш піти з донькою. На них є спеціальний значок: чоловік з дівчинкою. Ось вона, турбота про людей! Ніде в світі я не бачив такого.



Багато громадських туалетів забезпечені знаменитими японськими "розумними" унітазами! Вони позначаються спеціальним знаком "Shower Toilet".



Те, що ми називаємо "розумним" унітазом, ну або просто японським, самі японці називають "західним" (western-style), або "миючим туалетом" (washlet).

На початку 80-х японці викупили у американців патенти на створення першого "розумного" туалету. Піонером була компанія Toto, яка навіть створила секретний відділ по розробці цього дива техніки.

У відділ набрали близько 150 співробітників, і японці почали дослідницьку роботу. З'ясовували, наприклад, в яку точку і з якою силою треба подавати струмінь води, щоб дупа була вимита правильно і відчувала себе чистенькою і задоволеною.

Співробітникам роздавали спеціальні сіточки і фломастери. Вони сідали на унітази різної форми - овальні, квадратні, круглі - але перед цим натягували сіточку, позначаючи, де у них що знаходиться. Потім ці сітки накладали одну на іншу і отримували зони, в які повинен бити струмінь води.

Коли все було вивірено, почалися пошуки найбільш комфортних температур підмиву і сушки, причому випробовувалося все теж на співробітниках. Після низки дослідів вдалося з'ясувати, що максимальна температура підмиву повинна бути 38,4 градуси Цельсія, а сушіння - трохи більше 50 градусів.



Тепер треба було виявити японському суспільству цей витвір сантехнічного мистецтва. Компанія Toto пішла на дуже сміливий крок: вони запустили в прайм-тайм рекламу зі слоганом "Попа теж хоче, щоб її помили".

У рекламі з'являлася дуже відома молода актриса тих років, яка демонструвала переваги розумних туалетів за допомогою туші.



Спочатку японці були обурені такою рекламою, і творцям унітазів довелося відповідати на дзвінки зі скаргами. Але потім Toto поставила свої дорогущі унітази (спочатку один такий можна було купити за дві середні зарплати в Японії) на вокзалах і в універмагах, і народ поступово оцінив їхню привабливість.

Тепер туалетний бізнес в Японії досяг такого рівня, що раз на два роки там навіть проводиться виставка сантехнічних досягнень. Ну а реклами унітазів давно вже ніхто не соромиться!

Зараз з'явилося вже нове покоління японських супертуалетів. По-перше, вони навчилися реєструвати користувачів по відбитку пальця. По-друге, якщо ти "авторизувався", унітаз може тебе зважити (до і після) і відразу взяти аналіз калу, сечі і навіть крові (якщо у тебе якісь проблеми з кишечником, наприклад). Отримані дані унітаз через Wi-Fi передасть твоєму лікарю. Він може отримати разовий або тижневий звіт про твої походи в туалет. Так що всякі баночки і колбочки для аналізів в Японії скоро підуть в минуле.

Високотехнологічні унітази в Японії зараз є в багатьох місцях, навіть у літаку японських авіаліній подібні були.



Туристи до них ставляться насторожено, бо спочатку здається, що тут без тренування не розібратися. Інструкція така, що чорт ногу зломить.



Зате пульт елементарний, все відразу стає зрозуміло. Дивіться, яка мила інфографіка на кнопці підмиву дупи;) До речі, якщо збираєтеся вперше скористатися "розумним" унітазом, варто перш за все знайти кнопку "Stop". Як правило, вона позначається чорним квадратиком, як на плеєрах і ТБ-пультах. Якщо щось піде не так, досить просто натиснути на цю кнопку.



Є більш наворочені моделі, з функцією біде для дівчат.



Пульти найкрутіших моделей виводяться окремо на стіну. Тут можна навіть вибрати тип підмиву: один потужний струмінь чи душ.



Ось він, розумний струмінь! При натисканні на кнопку з унітазу висувається ось такий штир і стріляє водою тобі в дупу.



Що стосується змиву, то його можна запустити механічним важелем або кнопкою в стіні. У деяких випадках кнопку змиву знайти складно, і туалетна адміністрація дає підказки



Одне з найкрутіших нововведень японської унітазної промисловості - раковина на бачку. Після змиву вода в бачок набирається з крана. Поки бачок не заповниться, ти можеш вимити руки. Таким чином японці економлять воду.



А це ще одна штука для економії води. Сенс в тому, що в туалеті багато користувачів включають воду, щоб інші люди через двері не чули процесу. А ця кнопка включає імітацію звуку поточної води. Навіщо витрачати справжню воду, якщо можна просто використовувати звук?



Стандартний японський пісуар, без наворотів.



На вулицях японських міст трапляються відкриті пісуари. Але не настільки відкриті, як в Нідерландах зробили.



Для інвалідів і для жінок - окремі приміщення.



Це туалет в передмісті Ібусукі, всередині ідеальна чистота.



Японські туалетні капці. Такі видають, наприклад, в готелях. Ходити в туалет вам дозволять тільки в них.



А ось і "традиційний" японський туалет. Він наших вокзальних він трохи відрізняється по конструкції, але в цілому дуже схоже. Таких туалетів в Японії стає все менше, тому поруч часто можна побачити інструкцію з експлуатації.

---

© за матеріалами