Китайський телеграф або чому освічений китаєць повинен знати 10 тис. ієрогліфів

Коли у світі тільки з'явився телеграф, багато країн захотіли й собі використовувати цю новинку для передачі інформації на віддалі.

В країнах з алфавітними мовами все було просто. Сигналам телеграфу швидко призначили коди на друкарській машинці, і система знала, що передача 0101, наприклад, означає букву "зю", яка знаходиться ось тут на кліше. Скільки там тих букв? Відповідно, в західних країнах швидко з'явилися машинні телеграфи.

У Китаї ж місцеві розробники, дізнавшись про телеграф, схопилися за голову. Навіть зараз, після спрощень, стандартизацій і всього подібного, словник "Чжунхуа цзихай" налічує 87 тисяч ієрогліфів.

Але треба було щось робити. І тоді вирішили взяти найчастіше вживані ієрогліфи і передавати їх цифрами. Так як розумний рубіж встановили на "4 цифри - один ієрогліф", всього вийшло закодувати 9999 ієрогліфів.

Відповідно, для передачі телеграми потрібен був той, хто переведе ієрогліфи в цифри, сам телеграфіст і той, хто розшифрує. А для складання іспиту вимагали знання ось цієї самої книги (на фото). Звідки і бере своє коріння байка про "освічена людина повинна знати 10.000 ієрогліфів". Ось такий Юнікод кінця 19-го століття.

Китайці і зараз використовують ці коди. Зараз вони називаються Chinese commercial codes (CCC).

---

© знайдено в мережі