Як японські діти вчать ієрогліфи?

За перші шість років загальноосвітньої школи початкового ступеня японські діти вивчають понад 1000 ієрогліфів (кандзі). За цей час вони значно покращують навички читання, переходячи від книжок з картинками до коротких розповідей і простих біографій. Кандзі зустрічаються їм всюди, і часто тексти адаптовані до їхнього рівня знання – це стосується як суспільних наук та інших предметів, так і занять каліграфією, і навіть відеоігор і читання коміксів-манга у вільний час.

Коли ж вони займаються самим вивченням кандзі на уроках кокуго (японської мови), то це не просто заучування – як ми можемо бачити, подивившись на підручник (у даному випадку – книга видавництва «Бунгей» для вправ з кандзі для третьокласників). Крім основних даних, таких як значення, порядок написання рисок і читання кожного ієрогліфа, у книзі є кольорові ілюстрації, розраховані на дітей, і прості для розуміння приклади вживання. Наведено також різноманітні поради та прийоми, що допомагають запам'ятовувати ієрогліфи.



Часто також наведено пропозиції, в яких використані різні варіанти читання одного ієрогліфа. Іноді ілюструється походження структури ієрогліфів від зображення реальних речей, – так, ієрогліф 開 зі значенням «відкривати» виглядає як дві руки, що відкривають стулки воріт. Зустрічаються й історії, що з'єднують різні частини ієрогліфа – наприклад, слова (言), сказані в храмі (寺) – це вірші (詩).



Діти розважаються (遊ぶ; асобу) в парку розваг (遊園地; юенті); червоним виділені приклади використання ієрогліфа 遊 в різних читаннях (ліворуч). Ієрогліф 開, «відкривати», виглядає як дві руки, що відкривають стулки воріт (праворуч)

Малюнки та пропозиції можуть також показувати різницю між словами, які вимовляються однаково, але пишуться різними ієрогліфами. Приміром, нобору, «підніматися вгору», може бути записаний як 上る або 登る, але в першому випадку він має узагальнене значення, а в другому означає сходження з застосуванням фізичних зусиль. Наводяться загадки, і шаради, які допомагають дітям отримувати задоволення при вивченні кандзі.

Безумовно, уміння писати ієрогліфи досягається через безліч повторень, але й інші методи використовуються на початковому етапі. Хоча в середній і старшій школі вивчають все більш складні ієрогліфи, але і для них знаходяться популярні способи запам'ятовування. Не можна недооцінювати і роль читання, оскільки впізнавання ієрогліфів в осмисленому контексті допомагає утримати їх у пам'яті – тому в школах відводять години для читання кілька разів на тиждень.


Потенційні вигоди від уміння писати кандзі від руки

При можливості вибору не всі іноземці, які вивчають японську, стануть вчитися писати кандзі від руки. Таке рішення можна зрозуміти – ми живемо в епоху комп'ютерів і смартфонів, і вкрай рідко використовуємо папір і ручку для спілкування. Цілком резонно, якщо хтось віддасть перевагу іншим аспектам мови, особливо на початковому етапі вивчення. І все ж вміння писати від руки може когось захопити, а крім того, воно має ряд потенційних переваг.

По-перше, багаторазове переписування краще допомагає закріпити знання, ніж читання, а також змушує звертати увагу і на форму ієрогліфа, допомагаючи відчути різницю між подібними ієрогліфами, які легко сплутати – наприклад, 千 (1000) і 干 («сушений»), або 微 («крихітний») і 徴 («знак»). Ці два фактори допомагають краще впізнавати кандзі, коли вони зустрічаються в тексті.

Копіювання пропозицій, наведених в якості прикладів, може бути корисним і як спосіб вчитися читати. При простому читанні легко щось пропустити, зате записування вимагає більшої зосередженості і займає більше часу, допомагаючи краще відчути сенс. Завдяки цьому прищеплюється знання про природну японську мову і розширюється уявлення про способи з'єднання слів один з одним.

---

© за матеріалами