Цікаві факти про письменників та їхні гонорари

Талановиті люди талановиті у всьому. Відомі письменники не лише вміло пишуть книжки, а й не менш захопливо домовляються про гонорари за свою роботу.

Три мушкетери
Олександр Дюма публікував свій кращий роман «Три мушкетери» в газеті за системою «далі буде». У контракті з видавцем було обговорено порядкову оплату рукопису. Щоб збільшити гонорар, Дюма, який завжди вирізнявся підприємливістю, придумав мовчазного слугу Атоса на ім'я Грімо, який говорив і відповідав на всі питання малослівно, в більшості випадків «так» або «ні». Продовження книги за назвою «Двадцять років потому» оплачувалося вже послівно, і Грімо довелося трохи розговоритися.

Отрута для короля
Одного разу у великого Франсуа Рабле не було грошей, щоб дістатися з Ліона в Париж. Тоді він приготував три пакетики з написами «Отрута для короля», «Отрута для королеви» і «Яд для дофіна» і залишив їх в готельному номері на видному місці.

Дізнавшись про це, господар готелю тут же доповів владі. Рабле схопили і з конвоєм доставили в столицю прямо до короля Франциска I, щоб той вирішив долю письменника. Виявилося, що в пакетах був цукор, який Рабле тут же і випив зі склянкою води, а потім розповів королю, з яким він дружив, як він вирішив свою проблему.

"Драбинка" Маяковського
Брати-поети звинувачували Маяковського в шахрайстві, стверджуючи, що його знаменита віршована «драбинка» має на меті виключно збільшення гонорарів. І дійсно, поетам в ті часи платили за кожен рядок, так що Маяковський отримував в два, а то і в три рази більше за вірші аналогічної довжини.

Золоте слово Кіплінга
Слово англійського письменника Редьярда Кіплінга цінувалося буквально на вагу золота: він отримував по шилінгу за кожне слово, що на сьогоднішній день дорівнює одному фунту стерлінгів.

Хмільний гонорар
Багато письменників просили за свою працю більш ніж дивні гонорари. Коли одна канадська кінокомпанія запропонувала американцеві Менкену екранізувати його роман, він погодився. Але не за грошову плату, а за випивку. Кіношники виконали умову, і протягом довгих років, до кінця життя письменника, кожен місяць відправляли йому кілька ящиків елю.

Рак псевдоніма
У 70-х роках у американських видавців існувало негласне правило - в рік випускати не більше однієї книги одного автора. Молодий Стівен Кінг, який писав набагато більше, хотів видаватися без затримок і вигадав собі псевдонім - Річард Бахман. Обман було розкрито, коли один з продавців виявив схожість в стилях письменника Кінга і письменника Бахмана, після чого не забув «настукати» видавцям. Кінгу довелося розкрити карти. Він дав інтерв'ю, в якому повідомив, що Річард Бахман помер від невиліковної хвороби - раку псевдоніма.

---

© знайдено в мережі