Сім виправдань прокрастинатора

Наш розум - дивовижний механізм. Він дозволяє нам, ґрунтуючись лише на уяві, створювати все що завгодно. Але він може і обмежувати здатність до дії. Працюючи над тим чи іншим завданням, ми часто заходимо в глухий кут не тому, що не хочемо досягти результату, а через невідповідний образ мислення.

Основна причина звички до прокрастинації - переконання, які нас обмежують. Якщо не контролювати такого роду думки, вони змусять шукати зручні пояснення, чому ви ніяк не можете завершити проект або виконати завдання. Але як тільки ви задумаєтеся над такими виправданнями, то відразу ж зрозумієте, що здебільшого вони викликані прихованими страхами або деструктивними звичками.

Ось ці сім класичних виправдань. Як тільки ви зрозумієте, звідки вони беруться, ви зробите дуже серйозний крок до подолання прокрастинації.


Виправдання перше: «Це не має значення»

Люди часто відсувають справи, які не здаються їм такими вже важливими. Іноді це відбувається через те, що нам не ставлять жорстких термінів. Часом нам здається, що це неприємне завдання не дуже й впливає на довгострокову мету. А часто, щоб виконати завдання, нам потрібно подолати якийсь глибоко укорінений страх.

Один з найпростіших способів перемогти відмовку «це не має значення» - сформувати у себе звичку приймати прості рішення. Тоді ви або виконайте завдання, або наберетеся мужності відмовитися від нього. Як ви скоро дізнаєтеся, один з кращих методів подолати прокрастинацію - навчитися приймати рішення, навіть якщо заради цього доведеться відкинути щось, що колись здавалося важливим.


Виправдання друге: «Спочатку мені потрібно зробити те-то і те-то»

Часом ми не можемо довести важливий процес до кінця, тому що перш, ніж виконати якусь основну справу, нам потрібно зробити щось інше. І не важливо, в чому саме полягає ця основна справа - дзвінок, суперечливе завдання або звичайний похід за покупками, - ми все одно легко впадаємо в прокрастинацію, якщо знаходиться щось, що потрібно зробити до того.

З таким виправданням можна попрощатися раз і назавжди, сформувавши звичку доводити кожну справу до кінця. Важливо розбити основне завдання на серію дрібних справ, які можна виконувати без особливих зусиль щодня.


Виправдання третє: «Перш ніж приступати, мені потрібно зібрати інформацію»

Іноді це дійсно серйозне виправдання. Часто ми отримуємо завдання, що вимагають інтенсивних попередніх досліджень. Однак це навряд чи може служити істотним виправданням відкладати справи, якими ви і так займаєтеся щотижня.

Не подумайте, що я єхиднічаю, але найпростіше рішення в такому випадку - дійсно отримати більше інформації. Якщо ви не знаєте, як щось робиться, - це ще не привід не робити нічого. Сьогодні можливо освоїти будь-який навик або знайти того, хто нею володіє.


Виправдання четверте: «Я і так перевантажений»

Всі ми деколи буваємо завалені справами. Здається, що, скільки б ми не працювали, все одно ніколи не вдасться викреслити всі пункти зі списку справ. Зазвичай таке трапляється з людьми, які страждають «комплексом супермена» - вони вважають, що обов'язково повинні все робити особисто.

Відчуття перевантаженості можна усунути, зосередившись на дійсно важливих проектах і делегувавши інші обов'язки іншим (або просто відмовившись від них). Коли ви дізнаєтеся, як визначати найважливіше, то виявите, що багато чого можна робити «однією лівою», при цьому регулярно.


Виправдання п'яте: «Якраз зараз у мене немає часу»

Знову ж таки, іноді це дійсно серйозне виправдання. Часом ви настільки зайняті проектом, що просто нераціонально починати ще один. Але виправдання «немає часу» часто перетворюється в загрозливу звичку прокрастинації, яка змушує вас постійно відкладати важливі речі.

Однак варто тільки сказати: «У мене немає часу ось саме зараз» - і все, вас чекає чарівне майбутнє, де робота стане легкою, складності зникнуть самі собою і з'явиться багато часу на розваги. Багато людей, нехай і підсвідомо, вдаються до такого виправдання в таємній надії, що необхідність виконувати завдання зникне сама собою.

Якщо ви продовжуєте відкладати справу на якесь міфічне «потім», великі шанси, що «потім» ніколи не настане.


Виправдання шосте: «Я забув»

Люди часто затягують якусь справу, тому що благополучно про неї забувають. Зрозуміло, всі ми колись щось упускаємо з пам'яті. Але хронічна забудькуватість - ознака глибоко вкоріненого опору виконанню якихось конкретних завдань.

Можливо, ви не вважаєте це завдання важливим. Може, боїтеся провалу. Або просто не вмієте ефективно організовувати роботу. Суть в тому, що подібна «забудькуватість» не є поважною причиною впадати в прокрастинацію. У якийсь момент ви повинні будете прийняти рішення: або приступити до завдання, або відмовитися від нього.


Виправдання сьоме: «Мені просто не хочеться»

Так, завжди зустрічаються справи, від яких кидає в тремтіння. Секрет в тому, щоб визначити, коли щось, на жаль, все-таки потрібно зробити, а коли можна просто відмовитися від завдання раз і назавжди. Часто ми не можемо прийти до конкретного вирішення і уникаємо справ, які можуть справити позитивний і довготривалий вплив на наше життя. Навіть якщо ви не хочете чогось робити, це не повинно стати єдиною причиною відкласти справу в сторону. Є краще рішення: проаналізуйте, чому вас так лякає дана справа, і подивіться, чи не симптом це куди більш серйозних проблем.


Чому більшість виправдань - всього лише самообман

Ніхто не застрахований від бажання пояснити, чому якась справа відкладається. Саме тому важливо сформувати звички, які й призначені для того, щоб запобігти і подолати укорінені моделі пошуку виправдань.

---

© знайдено в мережі