1981 року на книжкових прилавках з'явилася енциклопедія, яка начебто розповідала про звичні речі — тільки прочитати її ніхто не міг, а ілюстрації викликали здивування. Лише через три десятиліття з'ясувалося, хто її автор і що він хотів нам сказати. Два томи про життя,

Проект фотографа-самоучки молодого хлопця П'янекі за назвою "дивовижні світи" проливає світло на звичні для нас у повсякденному житті предмети, показуючи їх з іншого боку. Їжа та речі потрапляють, ніби під мікроскоп, завдяки макрозйомці від П'янекі. «Мій

Нейромережі займають все більше місця у житті та творчості як обивателів, так і художників. Ось і цього разу користувачка Твіттера, а за сумісництвом і художниця під ніком images_ai зважилася на експеримент і разом з нейромережею Stable Diffusion допрацювала відомі класичні

На створення цих карт з їжі Кейтлін Левін (Caitlin Levin) та Генрі Харгрівза (Henry Hargreaves) надихнуло пристрасне бажання подорожувати. Дослідження нових країн за допомогою типової для них їжі відкриває своєрідний портал у серці культури кожної місцевості. У цій серії автори

Нейромережа DALL-E 2 «домалювала» класичні картини в їхній стилістиці, ліворуч – оригінал, праворуч – доповнена картина. Так, наприклад, у Мони Лізи з'явилися ноги, а у «Дівчини з перловою сережкою» взагалі ціла кімната.

А що, якби популярні картини були написані на українську тематику? Український візуальний художник Руслан Забулонов опублікував серії картин, які зробив за допомогою штучного інтелекту. Ілюстрації: Ruslan Zabulonov

Дизайнер з Білорусі Володимир Малявко створив логотипи світових брендів з назвами відомих українських міст «Порядок денний війни поступово йде з медіа і публічності. Щоб не допустити цього – треба створювати інфоприводи, говорити та творити. Я створив реальні можливі

Дивне не просто поряд — часто воно під ногами і навіть серед сміття. Потрібно просто широко розплющити очі і уважно придивитися. Те, що ви бачите - це не рідкісний мінерал і навіть не муранське скло, а звичайні відходи автомобільного виробництва, а точніше, фарбування. Цінителі

Дуже складно назвати продукцію, яку експортувала б Північна Корея. І річ навіть не в тому, що там не дуже розвинені технології. Санкції, запроваджені проти КНДР майже всім світом, викреслюють її зі списку гравців світового ринку. Країна десятиліттями живе в економічній

Її картини - це щось нереальне... Це просто фантастика! У свої 27 років мисткиня написала понад сотню картин, розмалювала з десяток будинків та мала декілька персональних виставок. Художниця започаткувала серію дивовижних картин із зображенням мотанок, вдягнених у жіночі строї

Давайте одразу на чистоту: скло – заняття не бюджетне. Навіть найпростіший, базовий, набір скла для роботи може розірвати на шматки сімейний бюджет, а разом з ним зелену жабу, що сидить у гаманці. А що говорити про бідних студентів, яким стипендії найчастіше вистачає лише на

Маркус Левайн - художник, що спеціалізується на створенні картин, що зображують людське тіло. Маркус користується незвичайною технікою: він робить картини з величезної кількості цвяхів. На створення деяких робіт у нього йде кілька тижнів, інколи ж навіть кілька місяців. «Я

Цікаво, яким би міг бути Дісней, якби натхнення для своїх казкових мультфільмів студія черпала б не з європейських казок. І всі принцеси, наприклад, були б темношкірими, і більше того, їхні костюми та зачіски мали б африканське коріння. На цю тему пофантазували дитячі фотографи

Можливо, у колах професіоналів це явище називається якось інакше, але в моєму колі вже твердо встояло, що це саме скульптура і ніщо інше. Можливо мій приклад того, як можна зробити щось прекрасне, не маючи значних ресурсів та інструментів, підштовхне когось теж зробити щось

У Китаї існує такий вид різьблення по кістці як «куля в кулі» (вкладені одна в одну кістяні ажурні кулі, прикрашені мініатюрним візерунком) — річ, яка вражає філігранністю роботи. Мистецтво різьблення розвивалося ще з 10 ст., а найбільшого розквіту досягло за епохи династії Мін

Красиві фотографії - завжди результат роботи, якої не бачать глядачі. Все, що відбувається за кадром, залишається для них таємницею. Але деякі фотографи готові відкрити секрети свого закулісся. Тому вони публікують бекстейдж, щоб показати, як створювався той чи інший кадр. Так